Корнеліус Крюйс: биография

14 серпня 1699, віце-адмірал Крюйс на чолі російської флотилії з 10 бойових кораблів і 2 галер, відібраних для походу особисто Петром I, вийшов з Азовського моря на кораблі «Благе початок». Флагманом флотилії був 46-гарматний корабель «Фортеця» під командуванням капітана Памбурга. Віце-адмірала була доручена важлива місія - доставити в цілості й схоронності російського посла Є. І. Украинцева до Стамбула для укладення з турками мирного договору, необхідної гарантії нейтралітету Туреччини напередодні відкриття Росією військових дій проти Швеції на Балтиці ..

На світанку 18 серпня 1699 кораблі флотилії Крюйса, на борту одного з яких перебував російський цар, кинули якір у гавані Керчі. Російські кораблі в Керчі зустрів турецький флот у складі 4 військових кораблів і 9 галер: обидва флоти салютували один одному з гармат. Турецька сторона в особі коменданта Керчі Гасан-паші дізнавшись, що російський флот, який супроводжує посольство Українцева, має намір рухатися Чорним морем до Стамбулу, протягом одіннадцатідневних переговорів домагалася відмови російської сторони від її початкових планів, і запропонувала посольству Украинцева рухатися до Стамбулу сухопутним шляхом. У результаті переговорів турки пішли на поступки російській делегації, до складу якої входив і Корнеліус Крюйс, і дозволили посольству Украинцева рухатися до Стамбула морем російською 46-гарматному кораблі «Фортеця» у супроводі 1 турецького корабля. Мабуть, основна заслуга у сприятливому для російської сторони результаті переговорів належала Крюйса, який ніби-то з недипломатичній прямотою заявив після тривалих і нерезультативних переговорів:

n

У такому випадку [у випадку зриву переговорів] російським буде простіше відшукати дорогу від Керчі до Константинополя, ніж туркам у зворотному напрямку

n

- Тітлестад, Тургрім. Царський адмірал Корнеліус Крюйс на службі у Петра Великого ...

n

Після благополучної відправки посольства Украинцева Крюйс повернувся до Воронежа. Аж до 1702 Крюйс продовжував трудитися у Воронежі. Він як і раніше займався ремонтом і постачанням кораблів Азовського флоту. Крім виконання своїх основних обов'язків, віце-адмірал Крюйс приділяв чималу увагу і робіт по картографуванню Азовського моря і річки Дон, розпочатим до нього російськими та голландськими фахівцями. Підсумком цієї діяльності віце-адмірала стала точна карта Азовського моря та гирла річки Дон, видана в Нідерландах в 1704 році, користуючись якою можна було проводити російський флот через мілководне гирлі Дону в Азовське море, і з Азовського моря далі в Чорне.

Крюйс в Архангельську (березень-серпень 1702 року)

У березні 1702 року після чотириденний шляху Крюйс прибув до Архангельська. Віце-адмірала особисто Петром I було доручено зайнятися зміцненням оборонної системи міста для запобігання повторних спроб шведів знищити єдиний російський торговельний порт, через який здійснювалася вся зовнішня тогровля Московської держави із Західною Європою. Так навесні 1702 російським послом в Нідерландах Андрієм Артамоновічем Матвєєвим була роздобуті інформація про підготовку шведами більшої, ніж у 1701 році, експедиції проти Архангельська.

Після прибуття в Архангельськ віце-адмірал швидко встановив, що з військової точки зору стан Архангельська було безнадійно погано: кріпосні споруди міста були запущені, а два кораблі, захоплені в 1701 році у шведів, не були боєздатні і ніхто не ніс відповідальності за їх непридатний до військово-морській службі стан. Незважаючи на те, що були й обладнання і люди для лагодження як кораблів, так і укріплень, архангельський воєвода Олексій Петрович Прозоровський стверджував, що не отримував від царя ніяких наказів про початок робіт, а тому не бачив причин сприяти Крюйса в обох цих починаннях.