Євген Васильович Лебединський: біографія

Біографія

Народився 24 грудня 1873 року, походив з дворян Орловської губернії, син командира Кримського піхотного полку полковника (згодом генерал-майора) Василя Федоровича Лебединського.

Освіту здобув у Тифліській кадетському корпусі, після закінчення курсу наук у якому 1 вересня 1891 був зарахований юнкером в 1-е Павлівське військове училище. 4 серпня 1892 проведений в підпоручики і по випуску з училища був зарахований в 1-й Кавказький стрілецький батальйон.

творів 4 серпня 1896 року в поручики Лебединський поступив до Миколаївської академії Генерального штабу. 4 серпня 1900 отримав звання штабс-капітани. Закінчив академію в 1901 році по 1-му розряду і 23 травня того ж року отримав чин капітана з призначенням складатися при Кавказькому військовому окрузі. З 2 квітня 1903 року по 5 травня 1907 був ад'ютантом штабу Кавказької кавалерійської дивізії, з 9 жовтня 1904 року по 9 жовтня 1905 відбував цензове командування ротою у 2-му Кавказькому стрілецькому батальйоні і 6 грудня 1904 року було проведено в підполковники. Потім до 22 грудня 1909 Лебединський обіймав посаду ад'ютанта штабу Кавказького військового округу і з 8 червня по 7 жовтня 1909 відбував цензове командування батальйоном в 204-му піхотному Ардаган-Михайлівському полку, 6 грудня 1908 чин полковника.

З 22 грудня 1909 Лебединський був начальником штабу 2-ї Кавказької козачої дивізії. Для ознайомлення зі стройової службою в різних родах військ був відряджений в артилерію і кавалерію.

На посаді начальника штабу 2-ї Кавказької козачої дивізії Лебединський зустрів Першу світову війну. Воював на Кавказькому фронті. 5 березня 1915 він був призначений командиром 81-го піхотного полку Апшеронського і Найвищим наказом від 5 лютого 1916 року був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня, а Найвищим наказом від 16 жовтня того ж року йому було подарований Георгіївський зброю. Також 3 липня він був підвищений до генерал-майора (зі старшинством від 6 травня 1915 року).

З 3 жовтня 1916 Лебединський був призначений командувачем 6-ю Особливою піхотною бригадою, а з 29 січня по 30 червня 1917 командував 4-ю Особливою піхотною дивізією, після чого був призначений начальником штабу 7-го Кавказького армійського корпусу; з 13 серпня 1917 року був черговим генералом штабу армій Кавказького фронту; з 5 жовтня займав пост начальника штабу Кавказького фронту. З від'їздом з армії командуючого фронтом генерала Пржевальського прийняв повноваження командувача і займав пост командувача Кавказьким фронтом з грудня 1917 року по травень 1918 року. Подальших відомостей про Лебединський знайти не вдалося.

Серед інших нагород Лебединський мав ордени:

• Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (6 травня 1914 року)
• Орден Святої Анни 3-го ступеня (1906 рік)
• Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1903 рік)

Джерела

• стріляної (Калабухов) П. Н.Козаки в Персії. 1909-1918 рр.. Москва, 2007
• Військовий орден святого великомученика і Побідоносця Георгія. Біобібліографічний довідник. М., 2004.
• Список полковникам за старшинством. Складено за 1 березня 1914 СПб., 1914
• Список генералам за старшинством. Виправлений по 10 липня 1916 Пг., 1916
• Біографія Є. В. Лебединського на сайті «Російська армія у Великій війні»
• Волков С. В.Генералітет Російської імперії. Енциклопедичний словник генералів і адміралів від Петра I до Миколи II. Том II. Л-Я. М., 2009

Комментарии

Сайт: Википедия