Про знаменитості
Дмитро Захарович Лебідь: біографія
09 лютого 1893 - 30 жовтня 1937
російський партійний і державний діяч
З сім'ї робітників, з 1908 працював на штамповочном заводі.
1909 - в РСДРП, фракція більшовиків. Вів партійно-організаційну роботу в Катеринославі.
1916 - був покликаний в армію, біг, а потім влаштувався в запасний полк. В кінці 1916 домігся демобілізації через хворобу.
1917 - в січні арештований, звільнений у резйльтате Лютневої революції. Згодом член Екатрінославского ради та виконкому, губернський комісар міліції. Керував арештами колишніх діячів минулого режиму в місті, а також організував цькування й арешти меншовиків та інших політичних супротивників. Пізніше заступник голови виконкому Катеринославської залізниці.
1918 - редактор «Вісника НКВС» (Україна). У 1918-20 на господарській роботі в Катеринославі, Володимирі.
1920 - з лютого редактор газети «Зірка» (Катеринослав), зав. агітпросветом Дорожнього політичного управління.
1921 - 2-й секретар ЦК КП (б) України.
У 1922-24 кандидат у члени ЦК ВКП (б).
У 1923-25 ??- голова ЦКК КП (б) України і нарком Робітничо-селянської інспекції Україні.
У 1925-30 заступник наркома Робітничо-селянської інспекції.
У 1926 - 30 член Президії ЦКК. Виступав проти бюрократизації радянського суспільства, вважався фахівцем з функціонування радянського державного апарату.
З 1930 заступник голови РНК РРФСР, член ЦК ВКП (б).
1937 - 1 серпня заарештований за звинуваченням у «українському націоналізмі» і 29.10.1937 засуджений до смертної кари. Розстріляний.
1956 - реабілітований, відновлений в КПРС.
