Наши проекты:

Про знаменитості

Олександр Павлович Ляшко: біографія


Олександр Павлович Ляшко біографія, фото, розповіді - радянський і український політичний діяч, 15 років очолював український уряд

радянський і український політичний діяч, 15 років очолював український уряд

Член компартії з 1942 року, член ЦК КПУ (1960-1990), член ЦК КПРС (1961-1989), член Політбюро ЦК КПУ (1963-1987). Герой Соціалістичної Праці (1985). Автор спогадів «Вантаж пам'яті» (в 4-х томах).

Біографія

Народився в селищі Родакове Луганської області в родині робітника-залізничника. Трудову діяльність розпочав у 1930 році учнем слюсаря. Після закінчення школи з відзнакою в 1931 році вступив до Луганського автодорожній технікум, який також закінчив з відзнакою в 1935 році. Після технікуму два з половиною роки працював механіком автобази Макіївського коксохімічного заводу, потім завідувачем навчальною частиною школи автомеханіків в Артемівську. Закінчив металургійний факультет Донецького індустріального інституту (1937-1941, 1945-1947). C 1941 по серпень 1942 - курсант 2-го Харківського танкового училища, по закінченню отримав звання лейтенанта.

На фронті воював командиром танкового взводу на Кубані, на Ставропіллі і Ростовської області. У 1943 р. був направлений на курси перепідготовки командирів самохідної артилерії в Самарканд. З липня 1943 р. по листопад 1945 р. - викладач танкового училища в Самарканді. Після перемоги повернувся на Україну. У 1945-1952 працював на Новокраматорському машинобудівному заводі (інженер, заступник начальника цеху, заступник директора, парторг заводу). У 1952-54 1-й секретар Краматорського міськкому КП України. У 1954-1957 секретар, в 1957-1960 2-й секретар, в 1960-1963 1-й секретар Донецького обкому КПУ. Учасник XX з'їзду КПРС.

У 1963-1966 секретар, голова бюро, в 1966-69 2-й секретар ЦК КПУ. У 1969-1972 голова Президії Верховної Ради УРСР та заступник голови Президії Верховної Ради СРСР (до вересня 1972 р.). З червня 1972 голова Ради Міністрів УРСР. У березні 1986 р. очолював Республіканську урядову комісію з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Депутат Верховної Ради СРСР 5-8-го скликань (від Донецька). Вийшов на пенсію в 1987 році. Був почесним членом донецького земляцтва м. Києва.

Похований на центральній алеї Байкового кладовища навпроти церкви, поруч з могилами Наталії Ужвій та Олеся Гончара.

Нагороди

  • Герой Соціалістичної Праці (1985)
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (29 грудня 2000, Україна) -за значний особистий внесок у розвиток економіки, науки і культури України, багаторічну сумлінну працю
  • Два ордени Трудового Червоного Прапора (1957, 1958)
  • інші нагороди
  • Хмельницького, «Прапора Угорської народної республіки у лавровому вінку» (УНР)
  • Орден Богдана Хмельницького (Україна)
  • Орден Вітчизняної війни I-го ступеня (1985)
  • Шість орденів Леніна (1965, 1971, 1973, 1975, 1977, 1985)

Публікації Ляшко

  • Ляшко А. П. Вантаж пам'яті: Трилогія: Спогади / А. П. Ляшко. - К.: Ділова Україна, 1997-2001. N
    • Кн. 2: Шлях до номенклатури. - 1997. - 540 с.
    • Кн. 1: Шлях виживання. - 1997. - 397 с.
    • Кн. 3, ч. 2: На щаблях влади. - 2001. - 525 с.
    • Кн. 3, ч. 1: На щаблях влади. - 2001. - 389 с.
    n
  • Ляшко О. На головному напрямі / О. Ляшко. - К.: Політвідав УРСР, 1962. - 61 с.
  • Ляшко А. П. Українська Радянська Соціалістична Республіка / А. П. Ляшко. - М.: Політвидав, 1972. - 127 с.

Публікації про Ляшка

Комментарии

Сайт: Википедия