Домінго Менна: біографія

Біографія

Молодість

У 1952 р. сім'я емігрувала до Аргентини і поселилася в місті Трес-Арройо, коли Домінго менне було п'ять років. У 1965 р., закінчивши школу, Домінго Менна відправився до Кордови вивчати медицину, а рік по тому приєднався до щойно створеної Революційної партії трудящих.

У політиці

У тому ж році проявив себе як хороший студентський організатор і творець студентського союзу «Спартак», який боровся з цензурою і тиском на університети з боку диктаторського режиму Онганиа. Був заарештований 18 серпня 1966 при спробі звільнити своїх заарештованих раніше товаришів з університетського госпіталю.

7 вересня бере участь в університетському раді, де приймається рішення про протистояння поліції. П'ять днів по тому на одному з таких протестів буде вбито студента Сантьяго Пампільон, а інші учасники демонстрації піддадуться репресіям.

У лютому 1968 Домінго Менна був обраний делегатом на IV конгрес Революційної партії трудящих, де підтримав пропозицію Маріо Роберто Сантучо про розгортання збройної боротьби з хунтою. Пізніше, у вересні, Менна створив синдикалістських організацію «Група першого травня» (ісп.Agrupaci?n Primero de Mayo).

Таким чином він став одним з лідерів робітничого руху в країні і прийняв активну участь у повстанні в Кордові 29 травня 1969 Після цих подій Домінго Менна приєднався до першого партизанського загону РПТ, керованому членом політичного бюро партії Карлосом Херманом, «Коммандо ім. 29 травня і Че Гевари »(ісп.Comando 29 de Mayo y Che Guevara).

Партизанська війна

У 1970 р., ще до внутрішніх розбіжностей в партії, прилучився до леніністской тенденції Роберто Сантучо на V конгресі РПТ, де була заснована Революційна армія народу.

У січні 1971 р. був арештований в Кордові і містився там до квітня 1972 р., коли разом з іншими схопленими партизанами його не перевели до в'язниці підвищеної безпеки Росона. Звідки, разом з Сантучо, Горріараном Мерло і партизанами з Революційних збройних сил і Монтонерос, здійснює втечу 15 серпня 1972 Після кількох днів проведених у Чилі, відправляється на Кубу.

Повернувся в країну вже будучи обраним до ЦК і Політбюро РПТ і тут же приступив до реорганізації партії. У травні 1973 р. бере участь разом з Агустіном Туга і Освальдо Дортікос у подіях присвячених річниці кордовського повстання.

В цей же час працює над організацією «антиімперіалістичного фронту за соціалізм» (ісп.Frente Antiimperialista y por el Socialismo) і, в 1974 р., у Вільє Констітусьон керує діяльністю «синдикалістського фронту» (ісп.Frente Sindical).

Загибель

На початку 1976 р. Домінго Менна переїжджає в Буенос-Айрес, як і більшість національного керівництва партії, з метою уникнути розгорнуті в 1975 р. репресії проти РПТ і РАН. Там він зупинився зі своїм товаришем Ганною Марією Лансіллоттой в районі Вілья Мартелла, де мав чекати Роберто Сантучо і Беніто Уртеагу.

19 липня 1976 Менна був схоплений військовими на залізничній станції Рівадавія. Його тут же доставили в Кампо де Майо, де піддавали жорстоким тортурам протягом декількох місяців, перш ніж вбити. У той же день була схоплена і його вагітна подруга.

За словами вижив після тортур свідка, Менна був сильно покалічений витонченими знущаннями катів, але продовжував підтримувати інших ув'язнених історіями про в'єтнамську війну.

Молодша сестра Домінго Менни Ракель, також що була членом Революційної партії трудящих, була схоплена військовими в 1977 р.

Комментарии

Сайт: Википедия