Борис Сергійович Миронов: біографія

Біографія

Борис Миронов народився 29 серпня 1951 року в місті Могоча Читинської області в сім'ї фронтовиків. Почав працювати у 15 років, монтером. Служив у прикордонних військах. У 1976 році закінчив факультет журналістики МДУ імені М. В. Ломоносова. В якості журналіста працював починаючи від сибірської районної газети до «Правди». У 1988 році закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Після закінчення Академії суспільних наук працював у Раді Міністрів СРСР. Брав участь у створенні «Російської газети», був її першим головним редактором.

Очолював видавництво «Радянська Росія», в 1992 році перетворене ним у «Російської книжки». Видавав роботи російських філософів - І. А. Ільїна, К. П. Побєдоносцева, В. В. Шульгіна, C. М. Булгакова, К. М. Леонтьєва.

Указом Президента РФ від 22 грудня 1993 р. № 2255 «Про вдосконалення державного управління у сфері масової інформації» призначено головою Комітету Російської Федерації з питань преси, утвореного на основі ліквідованих Міністерства друку та інформації Російської Федерації та Федерального інформаційного центру Росії.

6 липня 1994 був призначений головою ліквідаційної комісії, покликаної ліквідувати Державну інспекцію по захисту свободи друку і масової інформації при колишньому Міністерстві друку та інформації Російської Федерації.

Відповідно до Указу Президента РФ від 2 вересня 1994 р. № 1795 «Про Миронова Б.С.» відправлений у відставку без вказівки причин у зв'язку з критикою, розгорнутої в газетах «Известия» і «Московські новини» , за націоналістичні виступи.

Після відставки очолив «Руську патріотичну партію», у 2002 році увійшла до складу «Національно-державної партії Росії». У 2003 році покинув НДПР, виставив свою кандидатуру на губернаторських виборах в Новосибірській області.

У 2004 році звинувачений в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і оголошений у федеральний розшук. У свою чергу, у відкритому листі президенту Росії Володимиру Путіну 19 жовтня 2004 Миронов звинуватив його в «насадженні єврейського фашизму».

Його син, Іван Миронов, був оголошений у розшук у зв'язку з розслідуванням справи про замах на Анатолія Чубайса, в якому звинувачувався Володимир Квачков.

11 грудня 2006 разом з сином затриманий в Москві і етапований до Новосибірська. Миронову пред'явлено звинувачення за статтею 282 КК РФ (поширення національної, расової або релігійної ворожнечі). Звинувачення було пов'язано з виборами 2003 року, коли Миронов балотувався на пост губернатора Новосибірської області. На думку прокуратури, в агітаційних матеріалах Миронова містилися антисемітські випади. Борис Миронов в одному з інтерв'ю визнає, що «не любить євреїв» (при цьому також зізнаючись у гомофобії):

n

«І що з того, що я, російський Миронов, не люблю євреїв, та й який російська людина може любити їх після того, що вони зробили з Росією?
nАле ж я не тільки євреїв не люблю, я не люблю, терпіти не можу різних там «блакитних», не люблю повій.
nАле ось що цікаво: почувши, що я їх не люблю, жодної повії, ні одному «блакитного» навіть в голову не прийде скаржитися на мене, і тільки жид тут же строчить донос в прокуратуру, а значить, використовуючи силові структури в особі суду, прокуратури, хоче силою змусити мене, щоб я його, жида, полюбив.
nА адже це - вже кримінал: схиляння до співжиття, хочуть силою домогтися любові ...»

n

Комментарии