Юрій Олександрович Нирків: біографія

Біографія

Дитинство

Юрій Нирків народився в сім'ї виконроба Олександра Олексійовича Ниркове (1894-1964) і домогосподарки Ельзи Петрівни Ниркове (1894-1968) 29 червня 1924 року в місті Вишній Волочек Тверській губернії. Юрій став другою дитиною в сім'ї, його сестра Маргарита Олександрівна Ниркове (1922-1998) була на два роки старший.

У 1928 Ниркове переїхали в Чапаєвськ Середньоволзька область, пізніше вони переїхали в село Путилова розташоване в Пушкінському районі Московської області. До 1936 року Олександр Нирків працював виконробом на будівництві Софрінского полігону.

У 1936 Юрій був прийнятий до складу дитячої команди піонерів, що виступала в той час на стадіоні «Динамо». Нирків брав участь у першому міжнародному матчі проти команди дітей, евакуювання з Іспанії через вибухнула там Громадянської війни. Команда Юрія виграла, за перемогу над іспанцями нарком фінансів СРСР Влас Чубар вручив кожному футболістові, який взяв участь в цій грі кишенькові годинники з пам'ятною гравіруванням. В одній команді з Юрієм ниркових виступав у майбутньому відомий хокейний тренер Анатолій Кострюков. Пізніше Юрій грав за московську футбольну команду «Крила Рад», його першими тренерами були П. Канунников, Н. Нікітін, А. Чистяков.

Під час Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Вже через 8 днів після початку війни, 30 червня, Юрій Нирків по комсомольській путівці був відправлений на будівництво оборонних споруд під містом Вязьмою. У жовтні Юрій повернувся до Москви і відразу ж отримав новий напрямок у місто Карачев Брянської області, пізніше у зв'язку з наступом німців на Москву його перевели в околиці міста Богородецка, який розташований поблизу Тули. Потім брав участь у будівництві оборонних споруд на річці Сура. У 1942 покликаний в армію і направлений на навчання в Тамбовське артилерійське технічне училище.

Після закінчення училища в травні 1943 року Юрій Нирків отримав звання молодшого лейтенанта і був направлений в полк самохідної артилерії, сформованої в місті Ивантеевка Московської області з яким згодом був відправлений на Калінінський фронт. Там командував взводом, подвозяшім боєприпаси для самохідної артилерії. Полк входив до складу Резерву Верховного Головнокомандування і служив для посилення наступаючих військ. Юрій служив у найнебезпечніших місцях фронту. У важких боях його частина несла великі втрати.

Нирків брав участь у Корсунь-Шевченківської операції. Після переформування полк брав участь у звільненні Польщі, дійшовши до міста Штеттін. Звідти полк був перекинутий на південний напрямок, до міста Кюстрин для підготовки прориву фронту і наступу на Берлін.

У січні 1945 року Юрій Нирків у складі полку брав участь в операції в районі Кюстріна, в якій територію зайняту німецькими військами висвітлили безліч потужних прожекторів. Після цієї операції полк з боями підійшов до Берліна. Війну Юрій закінчив 11 травня 1945 року на вулиці Шпандау-алеї в центрі Берліна у званні молодшого лейтенанта.

Футбольна кар'єра

Після закінчення війни Юрій Нирків за наказом свого командира став начальником спортивної осередки своєї частини. Команда, в якій грав Нирків, виграла змагання дивізії, корпусу і, нарешті, армії. У 1946 році його команда виграла Кубок ГСОВГ.

Комментарии