Святий Патрік: биография

Патрік підкреслює, що змінився з тих пір, після звернення до Господа і пройдених випробувань, що Бог обрав його проповідувати Євангеліє язичникам на «краю землі». Тієї ж ночі у нього трапляється бачення, в якому Бог обіцяв кару його обвинувачам^{[П 1]}.

На цьому місці в розповіді відбувається розрив. Патрік прибуває до Ірландії не те в сані єпископа в 431-32 році, не то за вказівкою якому з'явився ангела^{[П 1]}. У листі Коротіку Патрік згадує, що він є єпископом (episcopum me esse fateor)^{[П 8]}; ймовірно, він був поставлений в сан не татом, а британськими єпископами^{[Л 5]}, ймовірно Аматорексом^{[Л 13]}. Розходяться і дані про те, залишав він Ірландію знову після свого повернення^{[Л 3][Л 2]}.

Місіонерська діяльність в Ірландії

У «Сповіді» Патрік згадує про тисячі вироблених ним хрещень, сповідується, що вручав подарунки королям і суддям у землях, де він бував особливо часто, але каже, що сам відмовлявся від мзди і подарунків. Він згадує, що одного разу зі своїми супутниками два тижні сидів у в'язниці в кайданах^{[П 1]}. Первісна паства Патріка, судячи із згадуваних у «Сповіді» людям, складалася в основному з молоді, жінок і рабів, тобто з досить маргінальних верств суспільства^{[П 1][Л 5]}. Аннали чотирьох майстрів згадують, що він заснував 600 церков (за іншими джерелами - церков було 300), а прийняли від нього хрещення ірландців - понад 120 000. У 1991 році С. В. Шкунаев, посилаючись на "Житіє святого Патріка» авторства Мурьху, ??припустив, що християнізація Ірландії відбувалася за підтримки святого Патріка місцевими аристократами-землевласниками за моделлю індійського «повстання кшатріїв»^{[Л 8]}, що суперечить «маргінальної» теорії християнізації. Складно судити в цілому про процес ранньої християнізації Ірландії, так як наступний після творів Патріка літературний пам'ятник ірландського церковного законодавства, «Перший Синод св. Патріка », був складений лише в середині VII століття^{[Л 5]}.

Святий Патрік підкреслював важливість місіонерства, яке до VI століття стало характерною рисою ірландської церкви, і привітав поширення християнства через чернечі громади, а не через єпископські єпархії^{[П 1]}.

З місіонерською діяльністю пов'язано «Лист до Коротіку», бріттской вождю. Коротік зібрав загін скоттів і південних піктів та скоїв з ним набіг на південь Ірландії, де вбив і захопив у полон багатьох ірландців, в тому числі вже звернених у християнство. Коротік називав себе християнином, і святий Патрик у своєму листі просив його покаятися і схаменутися^{[П 3]}.

Одна з легенд, пов'язаних з місіонерством святого, розповідає про двох королівських дочок, Етни і Феделм, зустріли святого і його супутників біля озера. Дівчата розпитали святого Патріка про Бога, увірували й були хрещені, але їм захотілося більшого: вони попросили про причастя, щоб швидше побачити Бога, і після тут же померли. Обидві вони були канонізовані як святі діви Коннахта, і їхня пам'ять вшановується 11 січня^{[Л 2]}. У житії Мурьху існує й інша аналогічна легенда про королівської дочки Монесан^{[Л 2][Л 13]}; існували і хрещені ірландські принцеси, для яких смерть не послідувала відразу за хрещенням ( Сіннія з Ольстера, Монина).

Святий Патрік за час своєї місії не впровадив в Ірландії римську тонзуру замість кельтської^{[Л 2]}.

Існує припущення, що церква святого Патріка вплинула на християнізацію Русі через варягів^{[Л 2]}.