Сергій Валерійович Ателькін: біографія

Футбольна біографія

Клубна

У великий футбол прийшов завдяки дитячому турніру «Шкіряний м'яч». Був помічений Валерієм Яремченко, який запросив його в дубль команди донецького «Шахтаря».

C 1990 року став гравцем основного складу команди. Брав участь в радянському футбольному чемпіонаті 1990 і 1991 років.

У 1995 році, не знайшовши спільну мову з тренерами, був відданий в оренду в кременчуцький «Кремінь». Перед початком другого кола сезону 1995/1996 команда займала 16-е місце з 18. Після приходу з «Шахтаря» Ателькіна, Матвєєва і Леонова (всі були орендовані), у другій половині сезону, за набраними очками, команда поступилася лише чемпіонам країни київським динамівцям, дійшла до півфіналу кубка України і зайняла підсумкове 9-е місце.

У сезоні 1995-1996 «Шахтар» посів 10-е місце. Ателькін було повернуто з оренди і став гравцем основного складу.

За підсумками сезону 1996-1997, клуб зайняв друге місце і виграв кубок України. Причому, у фіналі Сергій забив переможний гол.

Беручи участь в матчах Кубка кубків УЄФА сезону 1997-1998, звернув на себе увагу селекціонерів італійського клубу «Лечче», який у 1997 році завоював право грати Серії A. У 1997 підписав з клубом контракт.

Спочатку постійно виходив в основному складі зі стартових хвилин (дебютував у домашньому матчі проти «Ювентуса»). Потім, отримавши травму на початку другого кола, до складу потрапляти перестав. Провів у Серії A 16 матчів і по разу вразив ворота «Роми», «Наполі» і «Болоньї» відповідно. Клуб «Лечче» зайняв 17-е місце з 18 і відправився до Серії B.

За італійськими законами, клуб Серії B може заявити тільки 2 іноземців з держав, що не входять в ЄС. Причому, один з них повинен бути молодше 21 року. Так як в команді було 7 гравців з країн-не-членів ЄС, Ателькін на правах оренди перейшов в португальський клуб «Боавішта».

Гравець не вписався в ігрову схему команди і гравцем основного складу так і не став, лише зрідка виходячи на заміну. У 1999 році повернувся в розташування команди «Лечче», який вже не був зацікавлений у послугах гравця. Дійшло до того, що у гравця забрали автомобіль, який покладався за контрактом, і перестали оплачувати квартиру. Гравець звернувся за допомогою до профспілки футболістів, який найняв йому адвокатів. Контракт з командою був розірваний і Ателькін отримав статус вільного агента.

З 1999 року Ателькін знову гравець команди «Шахтар». Разом з командою став чемпіоном України 2002 року та 2 роки поспіль вигравав кубок України.

У 2002 році 30-річний форвард перейшов в донецький «Металург». З командою завоював бронзові медалі чемпіонату України 2003 року.

У 2003 році закінчив кар'єру гравця. За пропозицією Ріната Ахметова став працювати тренером-селекціонером.

Збірна Україна

За збірну Україну грав в 2-х матчах відбіркового етапу чемпіонату світу 1998 року:

< li>11 жовтня 1997 року в Єревані в матчі проти збірної Вірменії вийшов на заміну на 80-ій хвилині, замінивши Андрія Шевченка.
• 29 жовтня 1997 у першому матчі плей-офф, що проходив у Загребі проти команди Хорватії, був замінений на 54-й хвилині.

Досягнення

Командні

• Чемпіон України 2002 року.
• Чотириразовий володар Кубка України.

Приватні

• Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Комментарии

Сайт: Википедия