Фелікс Ауербах: біографія

Біографія

Фелікс був найстаршою дитиною серед шести братів і сестер, з яких його молодший брат Фрідріх (1870-1925) став згодом відомим хіміком. Батько, Леопольд Ауербах, був шанованою лікарем і професором медицини в університеті Вроцлава. Його матір'ю була Арабелла Ауербах, уроджена Гесс (нім.He?). Від неї він отримав талант і любов до музики, яка супроводжувала його все життя.

Фелікс Ауербах отримав гуманітарну освіту з 1865 по 1873 р. у гімназії Марії Магдалени його рідного міста. Після отримання атестата зрілості він починав вже у віці 16 років навчання в університетах у Вроцлаві, в Гейдельберзі в Густава Роберта Кірхгофа і в Берліні у Германа Гельмгольца, де в 1875 році за його підтримки отримав вчений ступінь кандидата наук за роботу«Про природу вокальних звуків », працював асистентом Оскара Еміля Майера з 1879 року у фізичному інституті університету Вроцлава, з 1880 року там же, вже в якості приват-доцента. З 1889 до його відходу на пенсію в 1927 він працював на кафедрі теоретичної фізики в університеті Єни, прийнявши керівництво кафедрою від Ернста Аббе, він тим не менш до 1923 року не міг отримати звання професора в силу того, що був євреєм. У 1883 році поєднався шлюбом з Ганною (уродж. Зільбергляйт, 1860-1933), їх шлюб залишився бездітним. Ганна займалася громадською діяльністю, була прихильницею жіночої емансипації, багато років очолювала Середньо-німецький жіночий союз.

Ф. Ауербах підтримував тісні контакти з «Веймарським Баугауз» (Weimarer Bauhaus) - творчою спілкою художників, дизайнерів і архітекторів. Його основоположник - архітектор Вальтер Гропіус спроектував йому і побудував житловий будинок в Єні. Довгі роки цей будинок був культурним центром для художників і вчених, тут Едвард Мунк в 1906 році написав портрет Фелікса Ауербаха. У 1995 році будинок реставрували, і тепер тут розміщено невеликий музей. Ф. Ауербах закінчив життя самогубством разом зі своєю дружиною, відразу після приходу до влади нацистів у 1933 році, так як обидва були євреї. У своєму прощальному листі він написав, що «він закінчує земний шлях без жалю, після майже 50-річного, взаємно приємного співіснування (у шлюбі) після останньої ночі повного веселощів»

Публікації

• «Untersuchungen? Ber die Natur des Vocalklanges», in:Annalen der Physik und ChemieErg? Nzungsbd. 8 (1877), S. 177-225.
• Lebendige Mathematik. Eine allgemeinverst? Ndliche Einf? Hrung in die Schau-und Denkweise der niederen und h? Heren Mathematik. Breslau: Ferdinand Hirt, 1929.
• Die Methoden der Theoretischen Physik. Leipzig: Akad. Verlagsges., 1925.
• Die Physik im Kriege. Jena: Gustav Fischer, 1915.
• Das Zeisswerk und die Carl-Zeiss-Stiftung in Jena. Jena: Gustav Fischer, 1925, 5.Auflage
• Raum und Zeit Materie und Energie - eine Einf? Hrung in die Relativit? Tstheorie. Jena: D? Rr'sche Buchhandlung in Leipzig 1921.
• Die graphische Darstellung. Leipzig: Teubner, 1914.
• Fernschrift und Fernspruch. Die? Berwindung von Raum und Zeit durch Elektrizit? T. Berlin: Ullstein, 1916.
• Physik in graphischen Darstellungen. Leipzig: Teubner, 1912/25.
• Цариця світу і її тінь. Енергія і ентропія, Йена: G. Fischer, 1902
• Entwicklungsgeschichte der Modernen Physik: Zugleich eine? Bersicht ihrer Tatsachen, Gesetze und Theorien. Berlin: Julius Springer, 1923.
• W? Rterbuch der Physik. Berlin und Leipzig: Walter de Gruyter, 1920.
• «Tonh? He einer Stimmgabel in einer incompressiblen Fl? Ssigkeit», in:Annalen der Physik und Chemie3 (1878), S. 157-160
• Сім аномалій води. Петроград, 1919.-64 с.
• «Bestimmung der Resonanzt? Ne der Mundh? Hle durch Percussion», in:Annalen der Physik und Chemie3 (1878), S. 152-157
• Akustik(Handbuch der Physik 2), Leipzig oJ (2. Aufl. 1909).
• Ектропізм життя або фізична теорія життя, Лейпциг: Wilhelm Engelmann, 1910
• Ernst Abbe. Sein Leben, sein Wirken, seine Pers? Nlichkeit.Leipzig: Akademische Verlagsgesellschaft, 1922.
• «Zur Grassmann'schen Vokaltheorie», in:Annalen der Physik und Chemie3 (1878), S. 508-515
• Die Grundlagen der Musik. Leipzig: J. A. Barth, 1911.

Комментарии

Сайт: Википедия