Леонід Попов: біографія

Біографія

Народився 31 серпня 1945 року в місті Олександрія Кіровоградської області в сім'ї службовця. Українець. Член КПРС з 1971 року. Закінчив середню школу.

У Радянській Армії з 1964 року. У 1968 році закінчив Чернігівське вище військово-авіаційне училище льотчиків. Служив льотчиком-винищувачем у стройових частинах ВПС СРСР.

З 1970 року - до загону радянських космонавтів. Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки та підготовки до космічних польотів на КК типу «Союз» і ОС типу «Салют». У 1976 році закінчив Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.

Здійснив третього польоту в космос як командир корабля і пілотованих орбітальних комплексів.

Перший політ - з 9 квітня по 11 жовтня 1980 спільно з бортінженером Валерієм Вікторовичем Рюміним на КК "Союз-35» і ОС «Салют-6». За час 185-добового польоту на борту ОС "Салют-6» побували чотири експедиції відвідування, три з яких - міжнародні екіпажі (за участю космонавтів Угорщини, В'єтнаму, Куби). Здійснено стикування з вантажними КК: «Прогрес-8», «Прогрес-9», «Прогрес-10». Повернення на Землю здійснене на КК "Союз-37».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 жовтня 1980 року за мужність і героїзм, проявлені в цьому польоті, підполковнику Леоніду Івановичу Попову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11446).

З 14 по 22 травня 1981 полковник Попов Л. І. очолював політ радянсько-румунського міжнародного екіпажу спільно з космонавтом-дослідником громадянином Соціалістичної Республіки Румунія Думітру Прунаріу на КК "Союз-40» і орбітальному науково-дослідному комплексі «Салют-6» - «Союз Т-4» - «Союз-40».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 травня 1981 , за успішне здійснення космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм, Леонід Іванович Попов нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Третій космічний політ, спільно з бортінженером Олександром Олександровичем Серебровим і космонавтом-дослідником Світланою Євгенівною Савицької, Л. І. Попов виконав з 19 по 27 серпня 1982 року на КК "Союз Т-7» і орбітальному науково-дослідному комплексі «Салют-7» - «Союз Т-5» - «Союз Т-7». Завершивши польоти в космос, з 1982 по 1987 роки полковник Попов Л. І. був інструктором-космонавтом Центру підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна.

Відрахований із загону космонавтів 13 червня 1987 у зв'язку з надходженням до Військової академії Генерального штабу.

15 жовтня 1990 полковнику Попову Л. І. присвоєно військове звання «генерал-майор авіації».

З 24 червня 1989 служив начальником 4-го управління Головного управління озброєнь ВПС Міністерства оборони СРСР (з 1992 року Російської Федерації). З 22 липня 1993 року - начальник начальник 3-го управління Головного управління замовлень і поставок авіаційної техніки і озброєнь ВПС. 11 листопада 1995 наказом Міністра оборони РФ № 01712 звільнений в запас за віком.

Здійснюючи суспільну діяльність, очолював Правління товариства «Росія-Румунія». Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Живе в Москві.

Нагороди

• Золота медаль імені К. Е. Ціолковського АН СРСР
• Три ордена Леніна (11.10.1980, 22.05.1981 і 27.08.1982)
• Орден Свободи I ступеня (Лаос, 1981)
• Медаль «Золота Зірка» Героя ВНР (УНР, 1980)
• Заслужений майстер спорту СРСР
• Лауреат Державної премії України (1982).
• Медаль «Золота Зірка» Героя Республіки Куба і орден «Плайя Хірон» (Куба, 1980)
• Медаль «Золота Зірка» Героя СРР (СРР, 1981)
• Бюст Героя встановлено на території Чернігівського ВВАУЛ, і на батьківщині.
• Медаль «Золота Зірка» Героя Праці СРВ та орден Хо Ши Міна (СРВ, 1980)
• Дві медалі «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (11.10.1980 і 22.05.1981)
• 10 ювілейних медалей

Комментарии

Сайт: Википедия