Наши проекты:

Про знаменитості

Дюла Свак: біографія


Дюла Свак біографія, фото, розповіді - історик, доктор історичних наук
-

історик, доктор історичних наук

Засновник і керівник Центру русистики Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша (з 1995 р.), голова Угорсько-російської комісії істориків (з 2006 р.), голова «Фонду розвитку російської мови та культури» (з 2006 року). 7 лютого 2009 був обраний головою Товариства угорсько-російської дружби.

Біографія

Закінчив російське відділення будапештській гімназії ім. Міхая Фазекаша. Після закінчення Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша за спеціальністю «історія - російська мова і література» (1977 р.) залишився працювати в університеті на кафедрі історії Східної Європи в якості асистента викладача, пізніше - старшого викладача. З 1988 р. - доцент, а з 2003 р. - професор Центру русистики Будапештського університету.

У 1981 р. отримав ступінь магістра, а в 1984 р., після закінчення заочної аспірантури в Ленінграді, захистив кандидатську дисертацію , написану під керівництвом Р. Г. Скриннікова. У 2001 р. успішно захистив докторську дисертацію «Основні проблеми російської історії періоду феодалізму в російській історіографії» і отримав ступінь доктора історичних наук. У 2006 р. Російська академія наук присвоїла йому звання доктора Honoris Causa.

Поряд з університетської діяльністю довгий час займався книговиданням. В1986 р. був одним із засновників видавництва «Меценат» («Maecenas Kiad?»), в 1989-90 рр.. - Заст. голови Асоціації угорських книговидавців і книгорозповсюджувачів, а з 1997 р. продовжував свою видавничу діяльність як керівника видавництва «Паннонікі» («Pannonica»). Редагував ювілейну книжкову серію «Століття Угорщини» («Magyar Sz?zadok») та серію «Енциклопедія 21-го століття» («21. Sz?zadi enciklop?dia»), a також такі значні праці як: «Історія Угорщини Середніх століть» («A magyar k?z?pkor t?rt?nete »),« Історія Угорщини Нового часу »(« A magyar ?jkor t?rt?nete ») та« Історія Угорщини нашого часу »(« A magyar jelenkor t?rt?nete »). У 2002-2003 був головою ради директорів «Національного навчального видавництва».

У 1990 разом зі своїми колегами заснував перший автономний центр угорської історичної русистики, Угорський інститут русистики, що став в 1995 р. самостійною кафедрою Будапештського університету і отримав назву Центр русистики. Цей Центр став провідною науковою установою угорської русистики, що отримав визнання і за кордоном. Паралельно у 2003 р. Дюла Свак створив Дослідницьку групу з питань історичної русистики Угорської академії наук. У 2006 р. президент Росії В. В. Путін вручив професору медаль Пушкіна за діяльність на посаді головного куратора Угорсько-російського культурного сезону 2004-2005 рр..

В даний час Дюла Свак редагує серії видань під назвою «книги по русистиці »(« Ruszisztikai K?nyvek ») і« Пострадянські зошити »(« Poszt-Szovjet F?zetek »), а також входить до складу редколегії журналу« Російська історія »та деяких інших російських журналів.

Книги

  • A magyar-orosz kapcsolatok tizenk?t ?vsz?zada / Дванадцять століть угорсько-російських oтношеній. (Szerk.), Budapest, 2005.
  • Az orosz t?rt?nelem egyetemess?ge ?s k?l?n?ss?ge (bevezet?s, v?logat?s, szerkeszt?s t?rsszerz?vel, elk?l?n?lten). Budapest, 1982, ELTE ?JK
  • A Moszkvai Oroszorsz?g t?rt?nete. Budapest, 1997, Magyar Ruszisztikai Int?zet
  • Нові напрямки і результати в русистиці / New Directions and Results in Russistics (Ruszisztikai K?nyvek XVI) (Szerk.), Magyar Ruszisztikai Int?zet, Budapest, 2005.
  • Sz?rke eminenci?sok (v?logat?s, szerkeszt?s). Budapest, 1989, Kozmosz K?nyvek
  • Az ?jkori orosz t?rt?nelem forr?sai. XVIII. sz?zad (f?szerk.), Budapest, 2006
  • False Tsars. Center for Hungarian Studies and Publications, Nicholas Riasanovsky el?szav?val, New Jersey, 2000
  • Dokumentumok t?rt?neti ruszisztik?nk t?rgyk?r?b?l (el?sz?, t?rsszerz?). Poszt-Szovjet F?zetek XV., Budapest, 2000.
  • Hamis c?rok. Budapest, 1988, Kozmosz K?nyvek
  • Meсто Росії в Європі / The Place of Russia in Europe (szerkeszt?s, el?sz?) Ruszisztikai K?nyvek V., Budapest, 1999, Magyar Ruszisztikai Int?zet
  • Meсто Росії в Євразії / The Place of Russia in Eurasia (szerk., el?sz?), Ruszisztikai K?nyvek IX., 2001
  • A normannk?rd?s az orosz t?rt?nelemben (f?szerk.), Russica Pannonicana, 2009
  • A Romanovok (Niederhauser Emillel k?z?sen) Budapest, 2002, Pannonica
  • «Moсковія». Oчеркі історії Moсковского держави другої половини XV - кінця. XVII століття. Moсква, 2000, Видавництво Інституту російської історії РАН
  • A k?z?pkori orosz t?rt?nelem forr?sai (f?szerk., el?sz?), Budapest, 2005
  • C?rok ?s kalandorok. A «zavaros id?szak» t?rt?nete. Budapest, 1982, Kossuth
  • Oroszorsz?g zavaros id?szaka, Russica Pannonicana, 2009
  • Дві імперії - три столиці. Культурно-історичні паралелі та взаємодії в кінці XIX-початку XX ст. (Ред., передмова). Budapest, 2006
  • ?let?nk Kelet-Eur?pa. Tanulm?nyok Niederhauser Emil 80. sz?let?snapj?ra. Szerk.: Krausz T., Szv?k Gy., Pannonica, Budapest, 2003
  • Dur?k (v?logatott cikkek, tanulm?nyok) Budapest, 1995, Tegnap ?s Ma
  • Az ?jkori orosz t?rt?nelem forr?sai. XIX. sz?zad (f?szerk.), Budapest, 2007
  • Регіональні школи російської історіографії / Regional Schools of Russian Historiography (Ruszisztikai K?nyvek XVIII), Budapest, 2007. (Szerk.)
  • Moсковія: специфіка розвитку / Muscovy: The Peculiarities of its Development (Ruszisztikai K?nyvek XIII) (Szerk.), Magyar Ruszisztikai Int?zet, Budapest, 2003
  • Furk?sbottal Eur?p?ba? I. P?ter: ?rvek - ellen?rvek (v?logat?s, szerkeszt?s, ?sszek?t? sz?veg). Budapest, 1989, ?j G?niusz
  • Oroszorsz?g t?rt?nete (szerkeszt?s, t?rsszerz?,) Budapest, 1997, Maecenas; 2. kiad?s, 2001, Pannonica
  • Koron?s portr?k (v?logat?s, szerkeszt?s). Budapest, 1987, Kozmosz K?nyvek
  • IV. Iv?n ?s I. P?ter ut??lete. Budapest, 2001, Magyar Ruszisztikai Int?zet
  • Oroszorsz?g helye Eur?zsi?ban, Budapest, 2006
  • IV. Iv?n - I. P?ter (спільно з Євгеном Анісімовим) Budapest, 2004, Pannonica
  • Iv?n, a F?lelmetes. Budapest, 1985, 1996, Gondolat
  • Moszk?via ?s a Nyugat. Budapest, 1988, Magvet?
  • Російська парадигма, СПб., Алетейя, 2010.
  • Дві імперії - багато національностей. Будапешт, 2007. (Ред.)

Комментарии

Сайт: Википедия