Вільгельм де Сен-Кале: біографія

Вільгельм був ченцем, а потім приором монастиря Сен-Кале в Мені, який у той час входив до складу англонормандської монархії Вільгельма Завойовника. У 1081 р. він був обраний єпископом Дарема - головного форпосту нормандського впливу на півночі Англії, який користувався широкою автономією. При Вільгельмі Дарем був відновлений після руйнувань, заподіяних шотландськими вторгненнями та заколотами англосаксонського населення, а в 1083 р. тут був заново заснований монастир Святого Кутберта, який став центром церковного відродження Північної Англії. Вільгельм де Сен-Кале також почав будівництво знаменитого Даремського собору, який став одним з найбільш яскравих пам'яток англонормандської архітектури.

В останні роки життя короля Вільгельма Завойовника єпископ Даремський набув значного впливу при дворі, часто брав участь у засіданнях Великої ради і королівської курії і, по всій видимості, виконував функції головного радника у справах Північної Англії. Після смерті завойовника у 1087 р. вплив єпископа ще більш зміцнився: він посів одне з перших місць при дворі нового короля Вільгельма II та здійснював суттєвий вплив на його політику. Однак під час повстання 1088 р. Вільгельм де Сен-Кале зайняв обережну позицію і зблизився з бунтівниками. Після придушення повстання єпископ був викликаний на суд короля за звинуваченням у державній зраді. Судовий процес Вільгельма де Сен-Кале - перший в Англії, про який до нашого часу зберігся докладний звіт сучасника. Єпископ апелював до свого статусу духовної особи, що непідвладна світському суду, і навіть надав королю Псевдоісидорові декреталії (які в той час вважалися справжніми), що встановлюють гарантії судового імунітету єпископів. Однак, спираючись на прецедент суду Вільгельма I над Одо, єпископом Байо, було винесено рішення про конфіскацію всіх володінь Вільгельма де Сен-Кале, наданих йому по ленному праві. Єпископу було дозволено покинути Англію, за умови здачі королю Даремського замку.

Вільгельм відправився до Нормандії, де знаходився при дворі герцога Роберт ІІІ до 1091 року. З плином часу він помирився з королем Англії і 14 листопада 1091 р. був відновлений на посаді єпископа Даремського і знову став радником Вільгельма II. У 1093 р. король повернув йому всі раніше конфісковані землі. Після своєї реставрації Вільгельм де Сен-Кале залишався вірним соратником короля. Під час конфлікту останнього з архієпископом Ансельмом, де Сен-Кале беззастережно підтримав короля і вимагав, щоб Ансельм був зміщений та вигнаний з країни, незважаючи на те, що раніше виступав з тієї ж позиції примату папи римського над королівською владою. Незважаючи на це, скоро Вільгельм де Сен-Кале втратив довіру короля та свій вплив при дворі. У січні 1096 р. єпископ помер під час чергового судового процесу у королівському суді в Олд-Віндзорі, у Беркширі.

Комментарии

Сайт: Википедия