Вольфганг Сідко: біографія

Кар'єра гравця

Сідко вихованець столичного клубу «Берлінер-92». У 1971 році його помітив головний клуб Берліна - «Герта». У її складі Сідко провів 9 сезонів. У 1980 році він переїхав до Мюнхена до табору «левів» - клубу «Мюнхен 1860», де грав два роки, перш ніж перейти в «Вердер». Останні ігрові роки Сідко провів у нижчих лігах в клубах «Теніс-Боруссія» і «ВФБ Ольденбург». Остаточно завершив кар'єру гравця в 1992 році, паралельно виконуючи обов'язки граючого тренера.

Кар'єра тренера

Початок

Почав Сідко тренерську кар'єру там же, де закінчував кар'єру гравця - в «Теніс-Борусії» та «Ольденбурзі». Повністю на тренерську роботу перейшов у 1992 році, коли прийняв «Ольденбург». У той час скромний клуб переживав свої найкращі часи. Команда пробилася в другу Бундеслігу, і утримувалася там протягом трьох сезонів, поки Сідко був біля керма клубу. Але скромне фінансування (близько 1 мільйона дойчмарок) стало причиною вильоту команди назад в аматорську лігу. Сідко пішов і в 1993 році прийняв на один сезон клуб «Теніс-Боруссія», у тій же Другій Бундеслізі. Кампанія завершиться вильотом з 19-го місця. Тим не менш Сідко помітили, і запросили до клубу «Армінія» з Білефільда. З ним Сідко в 1994 році виграв Регіональлігу. Однак контракт не був продовжений, і Сідко пішов у «Обернойланд». У команді з міста Бремена Сідко провів два сезони, до 1997, коли його запросили помічником у «Вердер», а пізніше призначили головним тренером клубу. На чолі «Вердера» Сідко домігся свого першого успіху - виграв Кубок Інтертото в 1998 році. Однак чемпіонат, закінчений на 13-му місці, був визнаний провалом, і Сідко звільнили. Він на один сезон прийняв «Оснабрюк», з яким вдруге взяв «золото» Регіоналлігі. Однак сценарій повторився в точності - з Другої Бундесліги "Оснабрюк» вилетів, і Сідко пішов.

Робота на Сході

У листопаді 2000 року Сідко прийняв Бахрейн, де працював 3 роки. Головним його досягненням на чолі Бахрейну стало друге місце в Кубку Перської затоки у 2003 році, коли Бахрейн поступився тільки Саудівській Аравії. У 2002 році ці дві збірні зійшлися у фіналі Кубка арабських націй і знову перемогу святкували саудівці, 1:0. Він покинув збірну у квітні 2003 року, і прийняв катарський «Аль-Арабі» на два сезони, з 2003 по 2005 роки. Команда при ньому не домоглася титулів, закінчивши чемпіонат на 3 та 5 місцях відповідно. У 2005 році Сідко ненадовго знову очолив Бахрейн. У 2006 році Сідко запросили на посаду головного тренера клубу «Аль-Гарафа», одного з найсильніших у Катарі. І знову його клуб зупинився за крок від чемпіонства, завоювавши «срібло» - 2 місце.

Назад у нижчі ліги

З 2006 року Сідко повернувся до початку - до нижчих німецьким лігам, прийнявши клуб «Нойруппін», який у той час грав у Північно-Східній оберліга. Однак при Сідко клуб, що випробовував серйозні фінансові труднощі, вилетів ще нижче. Сідко повернувся в свій перший клуб - «Берлінер 92», який грав у Вербандсліге. Під його керівництвом клуб вилетів в Ландеслігу Берліна. Пішовши з команди, Сідко знову прийняв «Обернойланд» у 2008 році. Тут примітна перемога в Кубку Німеччини над клубом «Кобленц» у серії пенальті з рахунком 6:5. Проте вже в наступному раунді команда Сідкі потрапила на «Вольфсбург», і була розгромлена з рахунком 0:7. Чемпіонат Північної Регіональлігі «Обернойланд» закінчив на 9 місці, і Сідко покинув клуб.

Збірна Іраку

У липні 2010 року Сідко повернувся в Азію, очоливши Ірак. У грудні збірна приймала участь у Кубку Перської затоки, однак вибула на стадії півфіналу, програвши серію пенальті 4:5 майбутнім переможцям - Кувейту. Чемпіонат Західної Азії теж закінчився на стадії 1 / 2 поразкою від збірної Ірану з рахунком 1:2. Наступним турніром «левів Месопотамії» стане Кубок Азії в Катарі, де збірна Іраку буде захищати титул.

Комментарии

Сайт: Википедия