Олександр Олімпійович Бантишев: биография

Неодноразово виступав у концертах, твори І. Генішта, А. Варламова. Варламов присвятив співакові романс «Човник», за замовленням Бантишева спеціально написав романс «На зорі ти її не буди». З останнім пов'язана відома історія:

n

Варламовскіе романси користувалися великою любов'ю московської публіки і моментально розліталися по всьому місту. Близький приятель Варламова соліст Великого театру Бантишев довгий час просив композитора написати для нього романс. - Який тобі? - Який сам побажаєш, Олександр Єгорович ... - Добре. Приходь через тиждень. Писав Варламов дуже легко, але, будучи людиною надзвичайно незібраним, дуже довго збирався взятися за роботу. Через тиждень Бантишев приходить - романсу немає. - Ніколи було, - розводить руками Варламов. - Завтра приходь. Назавтра - те ж саме. Але співак був людиною наполегливою і став приходити до Варламову щоранку, коли композитор ще спав. - Який ти, право, - обурився один раз Варламов. - Людина спить, а ти є, можна сказати, на зорі! Напишу я тобі романс. Сказав же, напишу, і напишу! - Завтра? - уїдливо запитує Бантишев. - Завтра, завтра! Вранці співак, як завжди, є. Варламов спить.-Це вам, пане Бантишев, - каже слуга і передає раннього гостю новий романс, якому було призначено прославитися на всю Росію. Називався романс «На зорі ти її не буди»!

N

Державний гімн

Був одним з перших виконавців гімну «Боже, царя бережи!» Князя Львова. Ось що згадують сучасники:

У своїй книзі М. Бернштейн наводить оцінку гімну Львова «Боже, царя храни» директора Московських імператорських театрів М. П. Загоскіна, який був присутній на першому прослуховуванні цього гімну:

n

«Спочатку слова були проспівані одним актором Бантишевим, потім повторені всім хором. Не можу вам описати враження, яке справила на глядачів ця національна пісня, і чоловіки, і дами слухали її стоячи, спочатку "ура", а потім "форо" загриміли в театрі, коли її проспівали. Зрозуміло, вона була повторена ».<...>У Московській газеті «Слава» був поміщений захоплений відгук про чергове виконанні нового гімну: «Вчора, 11 грудня (1833) Великий Петровський театр був свідком чудового і зворушливого видовища, урочистості благоговійної любові народу руського до царя російській ... При першому ударі мимовільне потяг змусило всіх глядачів піднятися з місць. Найглибше безмовність царювало всюди, поки Бантишев своїм дзвінким, чистим голосом співав початкове слово. Але коли слідом потім грянув грім полкового оркестру, коли в ту ж мить злилася з ним вся чудова маса співаючих голосів, одностайне "Ура", вирвалося в одну мить з усіх уст, потрясло високі склепіння величезної будівлі. Грім оплесків засперечався з громом оркестру ... все вимагало повторення ... Здавалося, одна душа тріпотіла в хвилястою громаді глядачів, то був клич Москви! Клич Росії ...! ».

n

Сайт: Википедия