Про знаменитості
Віктор Григорович Бар'яхтар: біографія

День народження 09 серпня 1930
професор Національного технічного університету України «КПІ», академік Національної Академії наук
Біографія
Народився в Маріуполі в 1930 році.
- З 1978 року - голова Донецького наукового центру.
- У 1954-1973 працював у Харківському фізико-технічному інституті.
- У 1982-1989 - академік-секретар Відділення фізики і астрономії АН УРСР.
- У 1994-1998 - перший віце-президент НАН України.
- У 1995 році на базі відділу теоретичної фізики та фізики плівок Інституту металофізики НАН України В. Г. Бар 'яхтар створив Інститут магнетизму НАН України і став його директором.
- З 1985 року - завідувач відділом теоретичної фізики ІМФ НАНУ, завідувач кафедрою математики і теоретичної радіофізики Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка.
- У 1973-1982 роках - керівник теоретичного відділу, заступник директора Донецького фізико-технічного інституту (ДонФТІ) АН УРСР.
- У 1973-1982 завідувач відділом і в 1975-1978 заступник директора Донецького фізико-технічного інституту АН УРСР, з 1982 - завідувач відділом Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
- У 1953 році закінчив Харківський університет.
- У 1989-1994 - віце-президент НАН України.
- З 1997 по 2007 роки - декан фізико-математичного факультету Національний технічний університет України «КПІ».
- У 1985-1989 - директор Інституту металофізики АН УРСР .
Сім'я
- Двоє онуків - Ярослав і Марія.
- Діти - дочка Ірина, закінчила фізичний факультет КДУ і захистила кандидатську дисертацію в Інституті фізики напівпровідників; син Ігор, закінчив фізико-технічний факультет Харківського Університету, доктор фізико-математичних наук.
- Дружина - Чернова Клавдія Семенівна.
Наукова діяльність
Основні дослідження присвячені магнетизму, фізики металів, фізики плазми, надпровідності.
Спільно з Ахієзер А. І. зробив наукове відкриття "явища магнітоакустичні резонансу" в феро-, фери-та антиферомагнетиках, яке занесено до Державного реєстру відкриттів СРСР за № 46 з пріоритетом від 19 березня 1956
Наукові звання та нагороди
З 1978 року академік Академії наук УРСР (нині - Національної Академії наук):
- Лауреат премії імені М. М. Крилова (АН УРСР, 1985)
- Член Американського фізичного товариства.
- Лауреат премії імені М. М. Боголюбова (ОІЯД, 1999).
- Лауреат премії ім. К.Д. Синельникова АН УРСР (1978).
- Лауреат двох Державних премій УРСР, Державної премії України.
- Заслужений діяч науки України (1980).
- Член Міжнародного союзу з математичної фізики.
- Президент Українського фізичного товариства в 1991-1995 рр..
- Герой України(з врученням ордена Держави) -за видатні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку фізичної науки, виняткові досягнення в організації фундаментальних досліджень, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність(21 серпня 2010 року).
- Почесну відзнаку Президента Україна.
- Пам'ятна медаль Іоанна Павла другого, Папи Римського (1994).
- Радянські нагороди: орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора (1971), медаль «За доблесну працю в ознаменування 100 -річчя з дня народження В. І. Леніна »(1970); українські нагороди: орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (1998), ордена За заслуги II (2000) і I (2005) ступенів.