Петро Олексійович Безобразов: біографія

Послужний список

У 1864-1866 роках в чині корабельного гардемарина ходив в Атлантичний океан на фрегаті «Дмитро Донський».

19 липня 1866 вироблений в чин мічмана. 9 лютого 1870 вироблений в чин лейтенанта. 1 січня 1880 вироблений в чин капітан-лейтенанта. C 12 липня 1880 по 1 травня 1881 служив на комерційних судах. 26 червня 1881 призначений старшим офіцером корвета «Богатир». На посаді командир транспорту Доброфлота «Ярославль» здійснював перевезення військ на Чорному морі.

9 квітня 1883 призначений старшим офіцером фрегата «Світлана», на якому здійснив плавання з Кронштадта в Середземне море. 26 лютого 1885 вироблений в чин капітана 2-го рангу. У 1885-1888 роках командував канонерського човна «Хмара» і «Гроза», шхуною «Компас» і брав участь в гідрографічних промірах Абосскіх шхер. У 1888-1890 роках командував кліпером «Крейсер» у складі ескадри Тихого океану. У 1889 році нагороджений португальським орденом Св. Венедикта Авізского Командорський хрест.

1 січня 1890 вироблений в чин капітана 1-го рангу і в тому ж році нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня з бантом. У 1891 -] роках завідував міноноскамі та їхніми командами в Балтійському морі. 5 квітня 1892 призначений командиром крейсера «Генерал-Адмірал», на якому брав участь у закордонному плаванні російської ескадри до США на церемонію відкриття Всесвітньої Чиказької Виставці. У березні-травні 1893 року склав міжнародної ескадри наносить візити в порти східного американського узбережжя. 12 липня 1893 призначений командиром 9-го флотського екіпажу і ескадреного броненосця «Наварін». У 1894 році нагороджений орденом Св. Володимира 3-го ступеня. У 1896 році нагороджений срібною медаллю «В пам'ять царювання Імператора Олександра III». 13 квітня 1897 проведений «за заслуги» в чин контр-адмірала, у тому ж році нагороджений бронзовою медаллю «За працю понесені при проведенні 1-й всеросійського перепису» і чорногорським орденом Князя Данила 2-го ступеня. 8 серпня 1897 призначається «завідувачем щодо застосування нафтового опалення на суднах флоту». У наступному році нагороджений срібною медаллю «В пам'ять Священного Коронування Їх Імператорських Величностей».

З 4 жовтня 1898 призначений начальником штабу Кронштадтського порту. 9 квітня 1900 нагороджений орденом Св. Станіслава 1-го ступеня, в тому ж році нагороджений орденом Вранішнього японським Cолнца 2-го ступеня.

У 1901-1903 роках обіймав посаду молодшого флагмана Чорноморської флотської дивізії. У 1901 році нагороджений болгарським орденом «За військові заслуги» 1-го ступеня та румунським орденом Корони великого хреста. 6 квітня 1903 нагороджений орденом Св. Анни 1-го ступеня. 1 січня 1904 вироблений в чин віце-адмірала.

19 квітня 1904 призначений командувачем 1-й ескадрою флоту Тихого океану. З 31 травня по 7 червня 1904 командував загоном крейсерів Владивостоцької бригади («Росія», «Громобій» і «Рюрик») в бойовому поході. 2 червня в Корейській протоці потопив три транспорту з військами, кіньми та залізничними матеріалами. Нагороджений орденом Св. Володимира 2-го ступеня з мечами.

27 вересня 1904 призначений старшим флагманом Балтійського флоту, а 29 листопада - виконуючим обов'язки начальника Головного морського штабу на час відсутності З. П. Рожественського. У 1906 році був членом колегії військово-морського суду, що розбирав справу про здачу міноносця «Бідовий».

Помер у Петербурзі, похований на Новодівичому кладовищі Петербурга.

Джерела

• Мельников Р. М. «Рюрик» був першим
• Люди
• Російський імператорський флот
• Справа про здачу міноносця "Бідовий"
• Російський Біографічний Словник

Комментарии

Сайт: Википедия