Зія Мусаєвич Буніятов: биография

Згідно Бурнутяну, після 1988 року, коли вірмени Нагірного Карабаху заявили про своє бажання вийти зі складу Азербайджану, ряд азербайджанських вчених на чолі з Буніятовим, виправдовуючи претензії азербайджанського керівництва, став доводити, що вірмени прибутку у Нагірний Карабах тільки в 1828 році. Оскільки першоджерела азербайджанською мовою були відсутні, від вірменських джерел ці вчені очевидно відмовлялися, то Буніятов з колегами змушені були використовувати перські, російські і арабські першоджерела. Однак вони виявили, що велика кількість античних і середньовічних первоісточнікав не тільки на перською, арабською та російською мовою, але й також на грецькому, римському, німецькою та англійською мовами вказують, що вірмени становили більшість населення Карабаху і до 1828 року. Найбільше роздратування у Буніятов з колегами викликав той факт, що і мусульманські першоджерела щодо Закавказзя, які проживали на території нинішнього Азербайджану, такі як Аббас Кулі Бакіханов, ім'ям якого названо інститут історії академії наук Азербайджану, і Мірза Адігозал Бек, також чітко відзначають сильне вірменське присутність в Карабасі до 1828 року. Для нейтралізації цього факту Буніятов з колегами, нехтуючи академічної сумлінністю, зайнялися перевиданнями середньовічних першоджерел, в яких відомості про вірмен були видалені. Перший акт цієї дезінформації настав у 1989 році, коли Буніятовим були видано «Коротка історія країни Албанської» Есаі Гасан-Джалалян. Для легітимізації цього перекладу Буніятов заявив, що скористався вже готовим перекладом на російську мову покійного на той час вірменського вченого Тиграна Тер-Григоряна, який працював в інституті історії в Баку. Згідно Буніятову ця робота Тер-Григоряна, написана в 1940 році, з незрозумілої причини не була опублікована. Бурнутян відзначає, що якщо зіставити оригінальний вірменський текст книги «Коротка історія країни Албанської» з редакцією Буніятова, то виходить що Тер-Григорян на 50 років «таємничим чином» передбачив суперечки з питання Карабаху і азербайджанські претензії, проте ймовірніше, що сам Буніятов, змінив текст перекладу на догоду інтересам держави.

У передмові до книги «Two chronicles on the history of Karabagh» професор Каліфорнійського університету, Барлоу Тер-Мурдечіан, також відзначає численні спотворення Буніятовим вихідних текстів істориків Мірзи Джамала і Мірзи Адігозал -Бека

У спотворенні перекладу книги Бакіханова «Гюлістан-і Ірам» і фальсифікації історії Буніятова звинувачують також Віллем Флор і Хасан Джаваді:

n

n

Це особливо обурливо, оскільки він замовчує, наприклад, згадка територій населених вірменами, тим самим не тільки фальсифікуючи історію, але й не поважаючи думку Бакіханова, що історик повинен працювати без упереджень, незважаючи релігію, етнічність, політику та інше.

n

n

Оригінальний текст(англ.)

n

n

This certainly is the case with Zia Bunyatov, who has made an incomplete and defective Russian translation of Bakikhanov 's text. Not only has he not translated any of the poems in the text, but he does not even mention that he has not done so, while he does not translate certain other prose parts of the text without indicating this and why. This is in particular disturbing because he suppresses, for example, the mention of territory inhabited by Armenians, thus not only falsifying history, but also not respecting Bakikhanov 's dictum that a historian should write without prejudice, whether religious, ethnic, political or otherwise.

N

n

n

n