Василь Володимирович Васильєв: біографія

Рання біографія

В. В. Васильєв народився в Казані в 1889 році в родині адвоката. Закінчив Комісарівська технічне училище в Москві, змінив безліч місць роботи. Невідомо, чи служив в армії, але за чутками брав участь в Громадянській війні у військах Колчака або Унгерна. У 1922 році працював спостерігачем метеорологічної станції на річці Дем'янко, потім - завідувачем підвідділом полювання Тобольського окружного земельного управління.

Кондо-Сосвінскій заповідник

У 1926 році був направлений в район вододілу Каунди і Малої Сосьви, щоб з'ясувати, мешкають там річкові бобри, винищені до того часу по всій Росії, і які заходи треба вжити для їх охорони. Завдяки налагодженим контактам з місцевим населенням, Васильєву вдалося виявити місця розселення бобрів. За його пропозицією в 1929 році був організований Північно-Уральський державний мисливський заповідник, з 1934 року - Кондо-Сосвінскій Боброве-соболиний заповідник. Директором став В. Васильєв.

Він зумів залучити до роботи у заповіднику хантийська мисливців, знавців тайги. Ханти поважали Васильєва, називали його «Васька-Ойка» (тобто старійшина), потім «Васька-Ойка-Суд» (старший суддя), іноді «Васька-цар» і навіть «Васька-шайтан». Віталій Біанкі, який приїхав до заповідника влітку 1930 року, порівнював Васильєва з шкіряні панчохи, героєм романів Фенімора Купера. Він так описував Васильєва:

n

n

... висока фігура. Голова пов'язана зеленим хусткою замість шапки.
NКрупние, рішучі риси обличчя. У пояса мисливський ніж. На ногах високі, з розтрубами чоботи.
NВот з кого писати корсара!

n

n

У 1938 році Васильєва зняли з посади директора, але він продовжував працювати у заповіднику. Після конфліктів з новим директором його перевели в Печоро-Іличський заповідник. Приїхавши туди в 1941 році, Васильєв скопостіжно помер від серцевого нападу. Кондо-Сосвінскій заповідник був закритий в 1951 році, в числі багатьох інших. У 1976 році на частині території колишнього Кондо-Сосвінского заповідника з ініціативи біолога і еколога Фелікса Штільмарк був створений заповідник «Мала Сосьва».

Наукова діяльність

Васильєв не мав спеціального біологічної освіти, але проявив себе як активний дослідник фауни Зауралля. Ф. Штільмарк у своїй книзі про Кондо-Сосвінском заповіднику наводить список друкованих і рукописних робіт В. Васильєва.

• Васильєв В. В. Мисливський промисел на Тобольськом Півночі, його будову та перспективи. / / Уральський мисливець, № 12, 1928, с. 12-16
• Васильєв В. В. Кондо-Сосвінскій заповідник і охотсовхоз (кер. 1929). Місцезнаходження невідоме.
• Васильєв В. В. Річка Дем'янка. Економіко-етнографічний нарис. Тобольськ, 1929, 36 с.
• Васильєв В. В. До замітці професора Г. А. Кожевнікова «Нове місцезнаходження бобрів». / / Охорона природи, № 4, 1928, с. 23-25.
• Васильєв В. В. Бобри на Тобольськом півночі. / / Мисливець, № 8, 1927.
• Васильєв В. В., Раєвський В. В., Георгіївська З. І. Річкові бобри і соболі в Кондо-Сосвінском державному заповіднику. / / Праці Кондо-Сосвінского держ. заповідника, вип. 1, М., 1941, 98 с.
• Васильєв В. В. Соболь та його промисел (кер. 1930). Місцезнаходження невідоме.
• Васильєв В. В. Звітна доповідна записка до Тобольська окружну планову комісію з обстеження вододілів річок Каунди, Великої і Малої СОСВ, виробленого в 1926/27 рр.. (Кер.). Архів держ. заповідника «Мала Сосьва» (м. Радянський).
• Васильєв В. В. Проект організації Північно-Уральського державного заповідника (кер. 1929). Місцезнаходження не відомо.
• Васильєв В. В. Ондатра (Результати акліматизації в Кондо-Сосвінском заповіднику). М., 1947, 91 с.

Комментарии

Сайт: Википедия