Петро Ісайович Вейнберг: биография

Інший брат П. І. Вейнберга - адвокат, колезький секретарЯків Ісаєвич Вейнберг, був одружений на сестрі композитора Антона Григоровича Рубінштейна Любові Григорівні Рубінштейн (в заміжжіВейнберг).

Літературна діяльність

Після публікації перших перекладів в 1854 видав в Одесі книжку своїх оригінальних і перекладних віршів. Публікував свої вірші, оригінальні та перекладні, а також статті бібліографічні та інші в «Бібліотеці для читання», «Ілюстрації», «Іскрі», «Современник», «Будильник» та інших журналах.

У 1860 р ., разом з А. В. Дружиніна, К. Д. Кавеліним і В. П. Безобразова, зробив видання щотижневого журналу «Вік», що тривало, однак, всього один рік і передане потім іншій редакції. Потім Вейнберг знову став друкувати в петербурзьких журналах свої оригінальні вірші та іноземні переклади з Г. Гейне, Г. Гервега, Фаллерслебен, Шаміссо, Ленау, К. Гуцкова та інших поетів, і, на додаток до переведеним перш п'єсами Шекспіра, «Отелло» і «Генріх VIII», переклав «Тімон Афінський», «Венеціанський купець», «Як вам буде завгодно», «Кінець - всій справі вінець», «Віндзорські пустунки», «Комедія помилок» і «Марні зусилля кохання»; крім того - трагедію Гуцкова «Уріель Акоста», Лессінга «Натан Мудрий», поеми Гейне «Біміні», Лонгфелло - «Євангеліна», Ленау - «Жижка», комедію Шерідана «Школа лихослів'я», трагедію Шеллі «Ченчі», і багато інших великих і дрібних творів європейської поезії (Данте, К. Ф. Д. Шубарт, Л. Уланд, Ф. Шпільгагена, Г. Зудерман, Р. Бернс, Е. Б. Браунінг, А. Мюссе, В. Сарду, О. Барб'є, Г. Лонгфелло, Брет Гарт, Андерсен, Г. Ібсен, А. Міцкевич, всього понад шістдесяти авторів. Ці переклади доставили йому почесне місце серед кращих російських перекладачів. Відрізняючись звучним і красивим віршем, переклади Вейнберга в той же час чудові і своєю близькістю до подлинникам.

Не обмежуючись цієї перекладацькою діяльністю, друкував у газетах і журналах статті про різні творах російської та іноземної літератури, окремі монографії (наприклад, етюди про В. Гюго і Фрейліграт), статті про театр, про явища суспільного життя і т. п.

Численні вірші та переклади Вейнберга були покладені на музику Ц. А. Кюї, А. Т. Гречанінова, М. М. Іпполітова-Іванова та іншими композиторами. Вірш «Він був титулярний радник ... »(1859, перша публікація в циклі« Нащадки серця »за підписомГейне з Тамбова,« Іскра », 1859, № 2) стало широко відомим завдяки романсу А. С. Даргомижського.

У кінці 1860-х і 1870-х рр.. видав у російських перекладах (своїх і чужих) твори Гете (у 6 томах) і Гейне (в 12 томах), а потім - вибрані твір Берні, у своєму перекладі (2 томи ).

Джерела

• Вейнберг, Петро Ісайович / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 томах (82 т. і 4 дод.). - СПб.: 1890-1907.

Сайт: Википедия