Петро Петрович Гаталак: біографія

Біографія

Народився селі Бердихом в Галичині (Австро-Угорщина, нині Україні). У 1908 році закінчив гімназію у Львові. У 1908-1910 роках навчався у віденській комерційної академії, Віденському університеті, Львівському університеті. Через нестачу коштів вимушений був перервати навчання і виїхати в пошуках заробітку до Росії, де працював у друкарні й агентом з переселення на Далекий Схід. Напередодні Першої світової війни повернувся в Галичину, де з початком військових дій піддався репресіям за участь в російській русі, був направлений в концентраційний табір у Терезін; його батька інтернували в концтаборі Талергофі, де він і загинув.

Петро Гаталак втік з концтабору, дістався до США і там заснував Союз визволення Прикарпатської Русі. 13 червня 1917 за його ініціативою було проведено Карпато-російський конгрес з представників русинських земель Австро-Угорщини. Конгрес виступив за створення автономної Карпатської Русі в складі Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, і об'єднання новоствореного краю з Росією. У 1919 році в складі делегації Карпато-російського конгресу виїхав на Паризьку мирну конференцію, щоб сприяти плану об'єднання Карпатської Русі з Росією. У складі делегації активно працювали інші російські громадські діячі з Галичини - Дмитро Марков і Дмитро Вергун. План Карпаторуського конгресу не був прийнятий британської та американської дипломатією, і був остаточно перекреслений у зв'язку з початком громадянської війни та іноземної інтервенції в Росію.

Після невдачі цього плану Петро Гаталак оселився в Закарпатті, яке було приєднано до Чехословаччини, в Мукачевому, де працював у Російському банку і Підкарпатському банку. Заснував Союз Карпаторуський американців і Російський народний фонд.

Твори

Петро Гаталак залишив літературні і публіцистичні роботи, а також спогади. Видання:

• «Як виникла думка приєднання Підкарпатської Русі до Чехословаччини» (Ужгород, 1935, чеською мовою),
• «На вівтар вітчизни» (Нью-Йорк, 1917 ), збірка оповідань та віршів,
• «Мій втечу з Терезінской фортеці» (1934),
• «Чехи і карпатороси» (1935).
• «Золотий вік Прикарпатської Русі» (Ужгород, 1917),

Комментарии

Сайт: Википедия