Наши проекты:

Про знаменитості

Павло Анатолійович Адельгейм: біографія


Павло Анатолійович Адельгейм біографія, фото, розповіді - священик Російської Церкви, протоієрей, клірик Псковської єпархії
День народження 01 серпня 1938

священик Російської Церкви, протоієрей, клірик Псковської єпархії

Настоятель храму св. Апостола Матвія в селі Пісковічі.

Походження і біографія

Дід - Павло Бернардовича Адельгейм 1878 народження з російських німців - здобув освіту в Бельгії, володів маєтком Глухівці і Турбова під Києвом. Заарештовано і розстріляний у Києві 29 квітня 1938; реабілітований 16 травня 1989.

Батько - Анатолій Павлович Адельгейм 1911 року народження - був артистом і поетом. Розстріляний 26 вересня 1942; реабілітований 17 жовтня 1962.

Дід по материнській лінії - палати Никанор Григорович - полковник царської армії; доля після революції невідома.

Мати - Тетяна Никанорівна Пилаева 1912 року народження - заарештована і засуджена в 1946 році, з місць ув'язнення заслана в селище Ак-Тау Казахської РСР; реабілітована в 1962 році.

Народився 1 серпня 1938 року.

Після арешту матері жив у дитбудинку, потім разом з матір'ю перебував на поселенні в Казахстані, пізніше був послушником у Києво-Печерській лаврі.

У 1956 році вступив до Київської Духовної семінарії.

У 1959 році був виключений з семінарії ігуменом Філаретом (Денисенко) з політичних мотивів; висвячений архієпископом Єрмогену (Голубєвим) у сан диякона до Ташкентського кафедрального собору.

У 1964 році, після закінчення Московської Духовної академії, призначений священиком у місто Каган Узбецької РСР.

У 1969 році побудував новий храм, заарештований за поширення релігійного Самвидаву.

У 1970 році був засуджений на 3 роки таборів за звинуваченням за «наклеп на радянський лад».

У 1971 році, у зв'язку з заворушеннями у ВТУ селища Кизил-Тепа, втратив праву ногу.

Звільнився з ув'язнення інвалідом в 1972 році. Служив у Фергані і Красноводську.

З 1976 року - клірик Псковської єпархії. Одружений, троє дітей, шестеро онуків.

Факти

Настоятель храму св. Апостола Матвія в селі Пісковічі.

До 22 лютого 2008 року був настоятелем храму святих Жон-мироносиць міста Пскова (звільнений з посади указом архієпископа Псковського і Великолукського Євсевія (Саввіна).

На даний час служить в храмі Жон-Мироносиць з Скудельніц (Мироносицькій кладовище)

Є членом опікунської ради Свято-Філаретівського православно-християнського інституту.

Погляди і оцінки. Судова справа

У травні 2008 року, у зв'язку з підготовкою «Положення про церковний суд Руської Православної Церкви», прийнятого 26 червня 2008 Архієрейський Собор РПЦ, виступив з критикою принципових положень, покладених в основуПоложення, відзначивши, зокрема, протиріччя ряду його положень як діючого російського законодавства, так і церковного права.

16 червня 2010 Патріарх Кирило затвердив, серед інших, рішення першого засідання Загальноцерковного суду Московського Патріархату, де йшлося: «Загальноцерковний суд Руської Православної Церкви, у складі голови митрополита Катеринодарського і Кубанського Ісідора<...>розглянувши у першій інстанції заяву клірика Псковської єпархії протоієрея П. А. Адельгейма від 13.04.2009 р. про церковні правопорушення: настоятеля храму святих дружин-мироносиць Псковської єпархії священика С. І. Іванова - у вигляді складання і підписання недійсного протоколу парафіяльних зборів від 14.03.2008 р., а також незаконного виключення зі складу парафіяльних зборів храму святих Жон-мироносиць Псковської єпархії ряду членів, в тому числі протоієрея П. А. Адельгейма;<...>ВИРІШИЛА: Вважати встановленим факт підписання священиком С. І. Івановим недійсного протоколу парафіяльних зборів місцевої православної релігійної організації Прихода храму святих Жон-мироносиць Псковської єпархії Російської Православної Церкви від 14.03.2008 р. про внесення змін (доповнень) до статуту Прихода, наслідком чого стало порушення порядку та ладу церковного життя.<...>Настійно рекомендувати митрополиту Псковському і Великолукскому Євсевія і протоієрею П. А. Адельгейма, дотримуючись духу Євангельської любові, особисто зустрітися для взаємного прощення і примирення, і надалі не виносити на публічне обговорення обопільні закиди, дозволяючи виникають розбіжності в дусі богозаповіданної світу , а в разі затруднительности - звертаючись у встановленому порядку до Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі. "

Твори

  • Догмат про Церкву в канонах і практиці. Псков, 2002.

Комментарии

Сайт: Википедия