Уолтер Б. Гібсон: біографія

Біографія

Народився 12 вересня 1897 року. У 1920-х роках Гібсон працював репортером у газеті «Philadelphia Ledger», був редактором журналів «Tales of Magic and Mystery» і «True Strange Stories», написав і опублікував кілька оповідань, а також ряд книг про Гаррі Гудіні та інших ілюзіоніста.

В кінці 1930 року Гібсон у пошуках приробітку опинився в офісі компанії Street and Smith якраз в той момент, коли директор компанії Генрі Релстон доручив старшому редакторові компанії Френку Блекуелл знайти автора для нового щоквартального журнального проекту «The Shadow». Гібсону було запропоновано переробити чиюсь стару рукопис, а якщо його текст сподобається, то він повинен був отримати замовлення на наступні три романи (обсягом 6-7 авт. Аркушів кожний). Права на персонаж належали компанії, тому всі тексти повинні були публікуватися під псевдонімом. Гібсон запропонував псевдонім «Максвелл Грант». Він також придумав, що ж являє собою сам персонаж. У перших романах Тінь - це людина, досконало оволодів фантастичною здатністю ховатися в тінях, зникати, відволікаючи увагу, і приймати вигляд інших людей. Його справжнє обличчя і ім'я нікому не відомі. У боротьбі зі злочинцями йому допомагають кілька людей, які зобов'язані йому життям, але які теж нічого про нього не знають і спілкуються з ним, залишаючи листи в поштовій скриньці квартири, двері якої ніколи не відкривається. Іноді вони отримують зашифровані вказівки через радіопередачі, замасковані під детективні радіовистави. Якщо вони потрапляють в біду, Тінь приходить на допомогу в гримі або масці і кожного разу залишається невпізнаним.

Гібсон швидко виконав завдання, і коли на прилавках з'явився перший номер журналу, датований квітнем 1931 року, він вже закінчував третій роман, а через місяць здав четвертий і впритул зайнявся роботою у новому журналі «The Seven Circles», присвяченому майстерності сценічної ілюзії. Однак грандіозний успіх першого номера (а за ним і другого) «The Shadow» привів керівництво Street and Smith до думки, що часу втрачати не слід. З третього номера журнал перевели на щомісячний графік виходу і Гібсон отримав замовлення на написання 12 романів на рік, а з 1932 року - 24 романів на рік. Крім цього, згодом він робив також сценарні розробки для серії коміксів про Тіні.

У 1946 році Уолтер Гібсон розірвав контракт зі Street & Smith. Наприкінці 1948 року видавництво спробувало повернути журнал до колишнього формату і стилістиці і знову запросило Гібсона до участі в проекті, однак час був упущений і літній випуск журналу за 1949 рік став останнім.

Всього Гібсон написав близько 300 романів про Тіні - в тому числі кілька вже для книжкових видань 1960-80-х років. При цьому його причетність до цього проекту залишалася ретельно оберігається таємницею, яка була розкрита тільки в другій половині 1970-х років.

Уолтер Гібсон також написав згодом безліч книг, присвячених історії і секретів сценічної ілюзії. Його внесок у цій галузі був такий значний, що в 1979 році Американська Академія магічних мистецтв нагородила його премією Братства Майстрів, причому він став першим і останнім лауреатом, який ніколи не був практикуючим ілюзіоністом.

Уолтер Гібсон помер 6 грудня 1985 року.

Цікаві факти

• Уолтер Гібсон останнім часом регулярно стає дійовою особою детективних творів, сюжет яких розгортається в 1930-1940-х роках - наприклад, у романах Макса Аллана Коллінза «Вбивство Війни Світів» (The War of the Worlds Murder, 2005) і Пола Мелмонта «Хмара Смерті з Чайнатауна» (The Chinatown Death Cloud Peril, 2006).

Ресурси в мережі

• TheShadowFan.com - фен-сайт, присвячений персонажеві і журналу
• Сергій Бережний. «Тінь, яка знає»

Дивіться також

• Тінь (фільм, 1994)
• Тінь (фільм, 1940)
• Тінь (персонаж)

Комментарии

Сайт: Википедия