Хаїм Гурі: биография

• Домогтися того, щоб партія подолала електоральний бар'єр, забезпечивши тим самим проходження в Кнесет глави списку Моше Сне (англ.).
• Посилити цю партію, щоб вона могла змагатися з партією раках («рішучості комуністів Хадаша» - Новий комуністичний список) в світовому комуністичному русі.

У дев'яностих роках Гурі був одним із засновників руху Третій Шлях (Ізраїль) (англ.) всередині партії Авода. Він продовжував підтримувати партію Авода навіть після того, як його друзі по «Третьому шляху» вийшли з неї і була створена партія з цією назвою.

Творчість

Професор Реувен Шохам з Хайфського університету в книзі «Бейн ха-нодрім у-Вейн ха-недарма» («Між клянеться і клятвами») пише про творчість Хаїма Гурі:

n

«Його творчість - це ланка у традиції нової літератури на івриті, яка взяла на себе завдання бути" спостерігачем за будинком Ізраїлю ". Ця традиція починається з пророка Ієхезкель, продовжується в сатирах Іцхака артерії (середина 19 століття), потім у творах Гордона, Бялика, Грінберга, Шльонського і багатьох інших ... І далі: Ключові теми, що займали Гурі з часу його появи на сцені поезії на івриті: війни за існування єврейського народу, Холокост, ізраїльсько-єврейське самосвідомість, його статус "спостерігача за будинком Ізраїлю" і "світського паломника "».

n

Одне з найбільш відомих його віршів, «Хіні муталот гуфотейну» («Тут лежать наші тіла»), написане під час Війни за незалежність і опубліковано в його першій книзі «Пірхей еш» («Вогненні квіти »). Воно - про друзів Гурі з конвою «ламед-хей» (англ.), загиблих по дорозі до обложеного Гуш-Еціон. Це вірш, присвячений мужності солдатів, загиблих за спільну справу, стало невід'ємною частиною ізраїльського епосу.

У цей же час він написав вірші двох пісень: «Ха-Реут» («Дружба») і «Баб ель вад »(« Ворота в ущелині », арабська назва місця на дорозі Тель-Авів - Єрусалим, в перекладі на іврит Шаар ха-Гай). Ці пісні стали символом війни за створення держави.

«Ха-Реут (англ.)» (автор музики Саша Аргов), яка вперше прозвучала у виконанні ансамблю Чізбатрон (іврит) через рік після початку Війни за незалежність, стала однією з найбільш відомих пісень пам'яті полеглих. Рядок з цієї пісні «Ве-нізкор пов кулям, пов Яфей ха-Блурі ве-ха-тохари» («Запам'ятаємо всіх - чубастих, красивих і чистих душею») стала стійким виразом для опису солдатів Війни за незалежність. Фразою з цієї пісні «Нізкор пов кулям» («????? ?? ????») визнано офіційний сайт у веденні Міністерства оборони, де містяться дані про всіх полеглих у військових операціях Ізраїлю.

«Баб ель вад» (автор музики Шмуель Фаршко) написана в пам'ять про друзів, які воювали і загинули у складі конвоїв, що прямували до обложеного Єрусалим з вантажами продовольства. Ця пісня відома у виконанні: Яффи Яркон, Шоша Дамар, Ізхара Коена, Йорам гаонів, Шломо Гроніха (англ.), Боаза шараб (англ.) і інших виконавців.

Пісні Гурі і Хаїма Хефера (англ. ) того періоду увійшли до книги «Мішпахат ха-Пальмах» («Сім'я Пальмахім», 1976).

Голокост зробив помітний вплив на поезію і фільми Гурі, хоча він сам і не постраждав від нього. Цей вплив розпочався тоді, коли він працював у таборі переміщених осіб, під час довгих бесід з вижили в Голокост. Важкий стан цих людей і їхні розповіді глибоко зачепили його і згодом позначилися на його творчості.