Модест Дурнов: біографія

Коротка біографія

Модест Дурнов народився в Самарській губернії в 1868 році, в сім'ї чиновника Управління перевезенням пошт. У 1887 році закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури, за спеціальностями архітектури та живопису. Відразу після закінчення училища під керівництвом К. М. Биковського, С. У. Соловйова та А. С. Камінського Дурнов працював над будівництвом Кустарного музею в Леонтіївському провулку та університетських клінік на дівочому полі.

Найвідомішим із самостійних проектів Модеста Дурново стала будівля Театру Шарля ОМОНу (1902, за радянських часів Театр Мейєрхольда) на Великій Садовій вулиці. Через брак коштів, а також протидії міської влади, початковий проект цього будинку довелося сильно переробити. Зокрема, московський губернатор князь Голіцин не дозволив зробити вхід до театру у вигляді розкритої пащі дракона, що поглинає потік глядачів. Також не вдалося втілити задумані архітектором скляні сходи, суцільні вікна на три поверхи, фарфоровий синьо-білий фасад будівлі. Зате інтер'єр включав в себе променуар, вперше в Москві. Однак представники преси та творчої інтелігенції вопрінялі проект «в багнети». Брюсов назвав театр «банально-декадентським». У газетах критика була розгромною:

n

В даний час вся Москва приходить у захват від нового театру. На жаль, це новий твір мистецтва не тільки незаслужено збуджує захоплення москвичів, але своєю вульгарністю викликає гидливо почуття в усякому хоч трохи художньо розвиненому людині. Вкрай прикро стає, коли дізнаєшся, що автором цього твору є такий талановитий молодий художник, яким вважається пан Дурнов. Тут позитивно криється якесь непорозуміння ...

n

Другим покликанням Модеста Дурново був живопис, в якій він проявив себе обдарованим художником-акварелістом. Дурнов писав переважно натюрморти та пейзажі («Ніч», «Лебеді», «Три пальми», «Лесбос», «Біля синього моря» і т. д.), а також портрети: дітей, жінок, своїх сучасників. Примітний портрет Костянтина Бальмонта, з яким Дурнов був дружний, а також портрет Оскара Уайльда, з яким, за деякими відомостями, Модест зустрічався під час подорожі до Лондона. Уайльд був, без сумніву, улюбленим автором Дурново. У 1906 році вийшло видання «Портрета Доріана Грея» з його ілюстраціями в абстрактно-декоративному стилі.

Модест Дурнов - автор «епохальної» картини «XIX століття». Це груповий портрет, на якому зображені головні діячі століття на тлі Ейфелевої вежі - символу нового світу того часу. Листівки із зображенням цієї картини користувалися величезним успіхом, пізніше полотно було продано до Америки.

Головна ж заслуга Дурново була в умінні притягувати до себе таланти і пропагувати нове в мистецтві. Так, в 1895 році він своїм рефератом про прерафаелітів запалив інтерес московських художників та публіки до цього напрямку живопису, вбачаючи в ньому предтечу символізму й модерну.

У 1899 році спільно з Бальмонт, Брюсовим та Іваном Коневскій (Ореусом) видав один з перших символістських збірок «Книга роздумів», куди помістив 5 своїх віршів, об'єднаних підзаголовком «Барвисті сни». Вірші ці були явно слабкіша творів інших співавторів збірки:

n

Сходилися вони передсвітанковій
nпорою,
nКогда догорала місяць в небесах.
NТуман хвилювався
nНад сірої водою
nі шум пролітав
nВ пробуджених лісах ...

n

і «Книга роздумів» залишилася єдиною пробою поетичного пера Дурново.

Про роль Дурново в житті московської творчої богеми рубежу XIX-XX сказав один з його біографів:

n

Під будь-яку епоху бувають особи, які не будучи самі творцями самостійних художніх цінностей, є носіями і розповсюджувачем ідей і смаку. У старій дореволюційній Москві таким естетичним авторитетом був Модест Дурнов.

n

У присвяті своєї збірки «Будемо як сонце» (1903) Костянтин Бальмонт написав: «Модесту Дурново, художнику, який створив поему зі своєї особистості »

Про особисте життя Модеста Дурново відомо небагато. Він користувався успіхом у жінок, справляючи враження «демонічної натури». Був одружений на заможної московської домовласницею і прекрасної піаністки Марії Василівні Вострякової, що проводила дружбу з Шаляпіним і Цезарем Кюї. У 1917 році у них народилася донька Вероніка.

За радянських часів Дурнов працював у різних архітектурних комісіях та колегіях. Помер в 1928 році від грипу.

Джерела

Гершкович Є.Московський денді / / Мезонін, квітень 2003

Комментарии

Сайт: Википедия