Іванов, Віктор Петрович: біографія

Біографія

1928 надходить в 2-гу об'єднану військову школу льотчиків і авіатехніків (м. Вольськ). У 1931 році направлений до 2-ї військової школи льотчиків КВФ в Борисоглібському.

З червня 1931 року - молодший льотчик тридцять третього легкобомбардировочная ескадрильї (Ленінградський військовий округ). Потім два з половиною роки служив на Далекому Сході на посаді командира ланки.

У 1936 році після закінчення Одеської школи вищого пілотажу став інструктором з техніки пілотування та теорії польоту, потім командиром ескадрильї. Навчав польотів на винищувачі І-16 іспанських льотчиків-республіканців, брав участь у показових польотах на авіаційних святах в Москві на Тушинськом аеродромі.

З листопада 1939 року - помічник командира 55-го винищувального авіаполку. З квітня 1940 року - командир полку.

n

«У найближчий льотний день я вилетів на перевірку техніки пілотування з Івановим на двомісному УТІ-4. Виконав добре всі задані фігури, так, як вчили у Качі. Після взяв на себе управління Іванов і показав такий пілотаж, що у мене голова бовталася від борту до борту кабіни. Який же це був пілотаж! Мрія льотчика. Який же я слабак в льотній справі. Ще до посадки твердо вирішив все перейняти у нього і бути таким же майстром пілотажу. Все було закономірно. Кожен льотчик опановує льотним мистецтвом, взявши собі за зразок майстра в цій справі. Мені пощастило. Для мене прикладом був командир полку Іванов. "

n

З початком Великої вітчизняної війни особисто вилітав на бойові зачеплю (всього зробив близько 50 бойових вильотів), збив особисто один літак супротивника і один в парі .

У листопаді 1941 року за організацію успішної бойової роботи полку і одну особисту перемогу був нагороджений орденом Леніна.

25 липня 1942 гвардії підполковник В.П. Іванов під час запуску двигуна на літаку По-2 отримав поранення руки від удару повітряним гвинтом, у зв'язку з чим відбув на лікування. У полк більше не повернувся. Після закінчення лікування служив в системі ППО СРСР. C 4 березня 1943 по 3 березня 1945 командував 142-ї винищувальної авіадивізією, що стояла на захисті р. Горького. Навесні 1945 року заарештований, 10 травня 1945 засуджений, але в кінці 1945 року звільнений. Знижений на посаді до командира авіаполку, а в 1949 році звільнений в запас.

Їх спогадів М. К. Покришкін:

n

Іванова направили командиром дивізії в ППО. Його заступник з господарських питань виявився нечистий на руку, розікрав велику суму грошей. Був суд. Рикошетом - переглянув! - Це вдарило і по Іванову. 10 травня 1945 він був засуджений! Через декілька місяців виправданий. Але його понизили на посаді, кудись перевели, здається, командиром полку. І ось в 1949 році він приїхав до нас у Москву, на вулицю Горького, все розповів. Справа закінчилася тим, що Іванова звільнили з армії ... (...) «Віктор Петрович, домовляємося ось як. Мене призначають командиром корпусу під Ржев. Підете до мене заступником з бойової? »Іванов сказав:« Олександре Івановичу, до тебе - хоч на край світу ». І шість років Віктор Петрович був у Ржеві у Покришкіна заступником з бойової підготовки. Випростався, розправив плечі, був нагороджений орденом. У них в сім'ї народилася дочка Наташа.

n

У 1949 - 1955 роках - заступник командира з бойової підготовки 33-го, а потім 88-го ІАК ППО (м. Ржев) Олександра Івановича Покришкіна.

З 1957 року - в запасі, після звільнення зі служби в армії жив у Волгограді.

Комментарии

Сайт: Википедия