Микола Михайлович Амосов: біографія

06 грудня 1913 - 12 грудня 2002

радянський і український кардіохірург, учений-медик, літератор

Автор новаторських методик в кардіології, автор системного підходу до здоров'я ("метод обмежень і навантажень"), дискусійних робіт з геронтології, проблем штучного інтелекту і раціонального планування суспільного життя («соціальної інженерії»). Академік АН УРСР (1969) та Національної Академії Наук України, Герой Соціалістичної Праці (1973).

Біографія

Народився в селянській родині, в селі Вільхове Вологодської губернії. У 1935 разом зі своєю першою дружиною вступив в Архангельський медичний інститут, закінчив його з відзнакою в 1939. Паралельно навчався в заочному індустріальному інституті і в 1940 також отримав диплом інженера з відзнакою.

На війні був польовим хірургом, прооперував понад 4000 поранених. У 1944 другий шлюб (з медсестрою Лідією Денисенко). У березні 1953 захистив докторську дисертацію і очолив кафедру в Київському медичному інституті. У 1960 році очолив відділ біоенергетики Інституту кібернетики Академії наук України. У 1968 році був призначений на посаду заступника директора з науки Київського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії. Одночасно він очолював кафедру грудної хірургії Інституту удосконалення лікарів (1955-1970). З 1983 - директор Інституту серцево-судинної хірургії. За величезні заслуги перед Україною Миколи Амосова визнали «людиною століття на Україну». З 1962 по 1979 рік обирався депутатом Верховної Ради СРСР, народним депутатом СРСР (1989-1991) .12 грудня 2002 року на 90-му році життя помер від інфаркту похований на Байковому кладовищі в Києві.

Сім'я

Дружина - Денисенко Лідія, закінчила Київський медичний інститут, працювала хірургом, фізіотерапевтом. Дочка - Катерина Миколаївна (р. 1956), доктор медичних наук, член-кореспондент Української медичної академії. Внучка - Анна.

Факти з життя

У 60-х, початку 70-х Микола Михайлович, захворівши на туберкульоз, лікувався у Старокримському санаторії. Повністю вилікувавшись від недуги, організував у санаторії пульмонологічне хірургічне відділення. Неодноразово приїжджаючи на два-три місяці до Старого Криму до своїх родичів, Амосов привозив з собою своїх учнів і навчав їх лікувати хворих на туберкульоз. Сам неодноразово робив операції, як у санаторії так і в Старокримської міської лікарні.

Зі спогадів І.К. Мельникова, який працював у той час лікарем:

n

Був Амосов дуже простою людиною - без будь-якого апломбу і зарозумілості. Коли я працював лікарем і не знав ще в обличчя Амосова, одного разу, вийшовши з корпусу з медичними журналами, наказав йому, скромно стояв біля корпусу, віднести ці журнали в адміністрацію санаторію. Амосов мовчки взяв ці журнали і так само мовчки відніс їх за призначенням. На наступний день на нараді у головлікаря, де був присутній і я, і Амосов, Микола Михайлович, як би між іншим, зауважив: «А мене, професора, тут вже зробив кур'єром ...»

n

Про широту інтересів Амосова свідчить такий приклад: у своїх перших книгах він цитуєнеопубліковані на той моментвірші Бориса Чичибабіна: у "Думках і серце" (1964) - "махорку" (опублікована в сб. "Гармонія" у 1965), в "Записках з майбутнього" (1965) - "Червоні помідори" (опубліковані вперше за 24 роки - в сб. "Дзвін" у 1989)!

Пам'ятники історії

• У Солом'янському районі Києва ім'я Миколи Амосова носить вулиця, на якій розташований Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України.
• У 2005 році Старокримської міської лікарні, першою в країні, було присвоєно ім'я цієї видатної людини.
• Встановлено пам'ятна меморіальна дошка на будинку в Старому Криму, де проживав Микола Михайлович.
• У 2002 році встановлена ??пам'ятна меморіальна дошка на Старокримському санаторії.
• У Череповці, де він народився, працює Медичне училище ім. Амосова

Книги

• 1975 - «ППГ 2266 (Записки польового хірурга)»
• 1969 - «Штучний розум»
• 2000 - «Роздуми»
• 2002 - «Енциклопедія Амосова»
• 1964 - «Думки і серце»
• 1965 - «Записки з майбутнього»
• 1997 - «Моя система здоров'я»
• 1983 - «Книга про щастя і нещастя»
• 1977 - «Роздуми про здоров'я»
• 1998 - «Голоси часів»
• 1996 - «Подолання старості»
• 1979 - «Здоров'я і щастя дитини»

Комментарии