Микола Олексійович Лукаш: біографія

Біографія

Народився 19 грудня 1919 року в місті Кролевці Сумської області. Батько - Олексій Якович, мати - Василина (Васса) Іванівна.

1928-1937 - навчання в школі. У старших класах (1936-1937) брав участь у роботі кролевецького літературного об'єднання «ЛІАСМО» (Літературна асоціація молодих).

Після закінчення школи у 1937 році вступив на історичний факультет Київського державного університету. У вільний від навчання час працює перекладачем в «Архіві давніх актів».

У 1939-1940 викладає німецьку мову, українську мову і літературу в середній школі села Копачів Обухівського району Київської області.

1941 - завершив роботу над першою частиною «Фауста» Й.-В. Гете.

1941-1943 - робота на будівництві лінії оборонних споруд навколо Києва, поранення, після поранення живе в Кролевці, на окупованій території.

1943-1945 - служба в батальйоні аеродромного обслуговування , місто Харків.

1945-1947 - навчання на факультеті французької філології Харківського педагогічного інституту іноземних мов.

1947-1948 - викладач Харківського педагогічного інституту іноземних мов.

1948-1949 - перекладач у УкрНДІ лісового господарства (Харків).

1949-1951 - викладач англійської та німецької мови в Харківському сільськогосподарському інституті.

У 1950 році отримав лист М. Ф . Рильського з приводу перекладу «Фауста».

1950-1953 - викладач французької та німецької мови в Харківському державному університеті.

1953 - вихід у світ першого перекладу Миколи Лукаша:

n

Стіль А.Перший удар: [Роман] / Пер. з фр. - К.: Держлітвідав УРСР, 1953. - 412 с.

n

1953-1972 - вихід у світ значної частини робіт Миколи Лукаша.

Член Союзу письменників України c 1956 року.

З 1958 року Микола Лукаш живе в Києві.

1958-1960 - член редколегії, завідувач відділом поезії журналу «Всесвіт».

1969 - виходить збірник Гарсіа Лорки «Лірика»У перекладах М. Лукаша, що зробив великий вплив на молоду поезію Україні.

У 1973 році був виключений зі Спілки письменників і відновлений у 1987 році. Причиною виключення стало те, що Микола Лукаш у березні 1973 року направив лист на захист Івана Дзюби, засудженого за «антирадянську діяльність» до 5 років ув'язнення та 5 років заслання, в якому запропонував відбути призначений термін за колегу по письменницькому цеху, посилаючись на поганий стан здоров'я останнього, а також у зв'язку з тим, що він, Микола Лукаш, дотримується аналогічних поглядів. Лист подіяло, Іван Дзюба був помилуваний (у листопаді того ж року), а для Миколи Лукаша почався дуже непростий період його життя, коли його практично перестали видавати, чим позбавили засобів до існування; протягом ряду років біля під'їзду його будинку був міліцейський пост .

З 1973 по 1981 роботи Лукаша практично не публікуються (починаючи з 1979 року іноді з'являються його переклади в періодиці).

У 1981 виходить у світ перевидання «Фауста» Й.-В . Гете - перше за період негласного «заборони» окреме видання перекладу Миколи Лукаша.

У 1984 році видається перша, після виключення зі Спілки письменників України, нова робота Миколи Лукаша:

n

Аполлінер Г.Поезії / Пер. з фр.; Передм. Д. Наливайка «Шляхами Оновлення поезії», С. 5-48. - К.: Дніпро, 1984. - 225 с. - (Перлини світової лірікі).

n

Комментарии