Анатолій Вікторович Лукін: біографія

Біографія

Сім'я та дитячі роки

Народився 3 грудня 1931 року в Ленінграді. Батько - Лукін, Віктор Дмитрович, мати Олена Іванівна Лукіна (Пашалова). Перші сім років свого життя Анатолій прожив у Ленінграді в будинку на Нарвському проспекті, а також у бабусь і дідусів у Старо-Паново. Батько був актором і працював у театрах Ленінграда, Мурманська, Виборга, Краснокамська, Кунгура, Кізелу, Лисьва, Смоленська, Брянська, Пскова, і Анатолій жив з батьками в різних містах Росії і часто прямо в будівлі театру.

Військова освіта та військова служба

У 1949-1954 роках - курсант Вищого Військово-морського училища імені М. В. Фрунзе (нині Санкт-Петербурзький військово-морський інститут).

До 1960 року - служив штурманом морської авіації в місті Пярну Естонської РСР. Літав на бомбардувальнику Іл-28. У 1960 році частина морської авіації в Пярну була розформована і Лукін був демобілізований.

Після демобілізації з сім'єю переїхав до Львова.

Виробнича кар'єра та громадянська освіта

з 1960 до 1964 року працював токарем, начальником ПРБ, начальником цеху на Львівському машинобудівному заводі.

У 1965 році закінчив Львівський філіал Північно-Західного заочного політехнічного інституту (СЗПІ) нині Псковський державний політехнічний інститут з дипломом інженера-механіка за спеціальності "Технологія машинобудування". Потім працював начальником цеху, заступником директора на Псковському електромашинобудівний завод, головним інженером на Львівському електротехнічному заводі.

Генеральний директор ТЕСО

З 1970 по 1987 рік - генеральний директор Львівського заводу важкого електрозварювального устаткування ( ТЕСО).

Під його керівництвом завод ТЕСО був побудований і став флагманом псковської індустрії - найбільшим у СРСР заводом з виробництва обладнання контактного зварювання. ПЗТЕСО був підприємством союзного значення і входило в сферу відповідальності Міністерства електротехнічної промисловості СРСР, де міністром був Антонов, Олексій Костянтинович.

У 1970 році починається будівництво заводу. У 1973 році Лукін здійснює поїздку по Франції і ФРН та відвідує провідні підприємства, що виробляють обладнання контактного зварювання. Серед них Sciaky, KUKA, Renault, Longepen. У тому ж році з фірмою Renault був укладений договір про комплексну поставку обладнання на споруджуваний ПЗ ТЕСО і в 1974 році випущена перша продукція - зварювальні машини для контактного зварювання оплавленням К-617. Для залучення до Львова на споруджуване підприємство кваліфікованих фахівців з інших регіонів Лукін організував масштабне житлове будівництво. Найбільша група фахівців приїхала з Нижнього Тагілу з Уралвагонзаводу. Для розвитку власної прикладної науки на підприємстві, без якої Лукін не бачив перспектив розвитку заводу, була створена філія ВНІІЕСО, згодом став СКБПЗТЕСО, де поряд з конструкторськими відділами був науково-технічний відділ з лабораторіями зварювання, електроніки, гідравлічної, електроприводу, металографії, надійності і ін За структурою ПЗТЕСО був Науково-виробничим об'єднанням з числом працюючих інженерів, техніків, робітників і наукових працівників до 4500 осіб. Були підготовлені власні фахівці високої квліфікаціі, в тому числі кандидати технічних наук, котрі навчалися в аспірантурі під керівництвом академіка АН УРСР Сергія Івановича Кучук-Яценка в Києві.

Комментарии