Архієпископ Мелетій: біографія

Життєпис

Навчання

Народився 6 листопада 1784 року в селі Старі Санжари Полтавської губернії. Предки його були духовного звання. З чотирирічного віку вчився в будинку свого батька читання по книгах церковного та суспільного друку, краснопису та основам російської та латинської граматики.

2 вересня 1794 вступив до Полтавського парафіяльне училище, яке успішно закінчив у дванадцятирічному віці. Продовжував навчання у Катеринославській бурсі, в якої був один з кращих учнів і був нагороджений похвальним листом. У вересні 1799 року Михайло був переведений до Катеринославської семінарії, яку закінчив у 1808 році. Як кращий учень був направлений до Санкт-Петербурзьку духовну академію, яку закінчив у серпні 1814 року по першому розряду зі ступенем магістра. Став в академії бакалавром грецької мови і через 2 місяці після її закінчення був призначений конференц-секретарем, викладав грецьку мову. У цей час готувався стати ченцем.

7 січня 1816 подав академічному начальству прохання про намір стати ченцем, але прохання не було задоволено і 30 липня 1817 Михайло був переведений у створену Київську духовну семінарію на посаду інспектора і професора церковної історії та грецької мови. 27 жовтня 1817 Київська духовна семінарія була відкрита і Михайло Леонтович став її інспектором.

Чернецтво

11 лютого 1820 у братській обителі Київської духовної академії був пострижений у чернецтво митрополитом Євгенієм в день пам'яті свтятітеля Мелетія Антіохійського, чиї ім'ям і був названий при постриг. 22 лютого 1820 Мелетій був висвячений у сан ієродиякона, а через 2 дні в ієромонаха. 9 серпня 1821 Мелетій отримав призначення на посаду ректора Могилевської духовної семінарії та настоятеля Кутенского Оршанського монастиря, де був посвячений у архімандрита.

У серпні 1823 Мелетія перевели на посаду ректора Псковської духовної семінарії. У 1824 року він повернувся до Києва ректором академії.

Єпископство

21 листопада 1826 Мелетія звели в сан єпископа Чигиринського, вікарія Київської єпархії та настоятеля Київського Золотоверхого-Михайлівського монастиря.

21 квітня 1828 був переведений на Пермську кафедру . За час єпископства в Пермі їм було написано «Ставленніческій катехізис» для підготовки кандидатів у священство, а також розпочато велика місіонерська діяльність серед старообрядців. Навесні 1829 Мелетій здійснив поїздку по своїй єпархії, служив в парафіяльних храмах.

У серпні 1831 Мелетія перевели на Іркутську кафедру з возведенням у сан архієпископа. Тут він займався проповідницькою і місіонерською діяльністю.

22 червня 1835 Мелетій був переведений на Слобідсько-Українську кафедру, у зв'язку з поганим здоров'ям. 9 листопада 1835 прибув до Харкова. У лютому 1836 року його єпархія була перейменована в Харківську і Охтирську.

У 1839 році Мелетій важко захворів. 6 грудня 1839, не звертаючи уваги на хворобу, архієпископ Мелетій відслужив літургію і з-за поганої погоди захворів ще сильніше. 29 лютого 1840 архієпископ Мелетій помер.

n

Праведника поховали за передплатою, тому що, отримуючи великий казенний оклад і великі доходи з єпархії, він залишив після себе всього-на-всього 350 рублів асигнаціями , 2 підзорних труби, два шматки оксамиту, книги, та необхідне натільна білизна. Поховали Мелетія 5 березня 1840 в усипальниці Покровського монастиря.

n

3 грудня 1875 в Покровській церкві почалася пожежа, згоріло все, але вогонь не зачепив труну Мелетія. У 1948 році мощі святителя Мелетія були перенесені в Благовіщенський собор Харкова, де вони знаходяться в даний час в лівому Свято-Варваринському прибудові, біля стіни поблизу криласу.

21 лютого 1978 Священним синодом Російської православної церкви Мелетій був канонізований для загальноцерковного шанування. Служба і акафіст святителю були складені харківським архієпископом Никодимом (Руснаком), а відредаговані митрополитом Никодимом (Ротовим).

Комментарии

Сайт: Википедия