Зінаїда Міркіна: біографія

Біографія і праці

Народилася в сім'ї інженера (батько) та економіста (мати). З 1943 по 1948 вчилася на філологічному факультеті Московського університету, де захистила дипломну роботу, але не змогла здавати іспити, так як важка хвороба прикувала її на п'ять років до ліжка. Вірші писала з дитинства, але у зв'язку з хворобою була велика перерва; довгий час писала «в стіл».

З середини 1950-х почала перекладати; найбільш помітні роботи - переклади суфійської лірики (вперше надруковані у 1975 у томі «Арабська поезія середніх століть» серії ЛВЛ), Тагора, Рільке (зокрема, перевела всі сонети до Орфея). Інтенсивно друкуватися стала лише з початку 1990-х: вийшли збірки віршів:

• «Мої затишшя» (1999),
• «Зерно спокою» (1994),
• «Втрата втрати» (1991, перевидано в розширеному вигляді, включаючи переклади суфійської поезії, в 2001),

а також книги:

• «Біля вогнища гномів» (казки, 2000).
• «Три вогню» (казки, 1993),
• «Істина та її двійники» (роботи про Достоєвського і Пушкіна, 1993) ,
• «Великі релігії світу» (спільна робота з чоловіком - Григорієм Померанцев, 1995, перевидано в 2001),
• «Невидимий собор» (роботи про Рільке і Цвєтаєвої плюс всі переклади Рільке , 1999),
• «Вогонь і попіл» (робота про Цвєтаєвої, 1993),
• «Озеро Саріклен» (роман плюс збірка віршів «Дослухай звук», 1995),

Серед перекладів Зінаїда Міркіна - «Сонети до Орфея» Райнера Марії Рільке. Спільно з чоловіком філософом-гуманістом Григорієм Померанцев видала роботу «Великі релігії світу». З 1988 року Зінаїда Олександрівна є учасником об'єднання духовних поетів "Імені Твоєму".

Думки

Як пише німецький славіст В. Козак, наскрізна тема творчості Міркін -

n

n

ставлення людини до Бога, свого власного духовного існування ... Життя Міркіна розуміє як прихід "звідти" і повернення назад, а смерть - як повернення до коріння і радість зустрічі з самим собою. З одного боку, поетеса у медитаціях, мріях і видіннях готова до контакту з духовними реаліями і з іншого - переживає Бога в природі, світлі і тиші.

N

n

Олександр ХАБІНСЬКИЙ, спонсорував видання збірки віршів «Мої затишшя», пише про поезію Зінаїди Олександрівни:

n

n

Ці вірші дають вертикальний вимір кожному мігу, вони відкривають можливість повороту завжди і скрізь і кожному. При цьому вони суто російське явищу. У їх синтез світової культури органічний, як живе дерево, а не як агрегат. У них - відображення всієї світової культури, особливо духовної, але для сприйняття вони цієї культури попередньо не вимагають, бо відображають не культуру, а джерело, яким вона світиться. Кожним віршем можна скористатися, як повітряною кулькою, щоб полетіти в потрібну сторону; щоб піднестися на стільки секунд, скільки вистачить духу. При цьому вони неголосно як Дух. Є люди, любителі поезії, яким вони нічого не говорять, навіть дратують. Такі люблять «нове». Є поезія, яка хоче по-новому сказати про старого і всім відоме. А тут поезія іншого виміру: вона говорить про майже невідомому - в цьому її новизна.

n

n

Бібліографія

Монографії та есе

• У тіні Вавилонської вежі. М.: Росспен, 2004 (статті та лекції, спільно з Г. С. Померанцев).
• Істина та її двійники: Есе. М., 1991.
• Невидимий собор: Про Рільке. З Рільке. Про Цвєтаєвої. Свята Святих. - СПб.: Університетська книга, 1999.
• Невидимий противагу. М.: ПІК, 2005 (статті та лекції, спільно з Г. С. Померанцев).
• Великі релігії світу. М., Рапол, 1995 (разом з Г. С. Померанцев). 2-е вид. - М.-СПб.: Університетська книга, 2001; 3-тє вид. - М.: Росспен, 2006.
• Свята святих. У тиші. Алма-Ата, 1990.
• Вогонь і попіл (духовний шлях Марини Цвєтаєвої). М.: ЛІА «ДОК», 1993. (Разом з: Померанц Г. С. Лекції з філософії історії)

Проза

• Озеро Саріклен. М.: Фантом Пресс, 1995.

Казки

• Незгасима вогні. М.: Евідентіс, 2005.
• Біля вогнища гномів. М.: Евідентіс, 1996.
• Три оленя. Алма-Ата: вид. Хабіпова, 1991.

Вірші

• Прозорий годину. Архангельськ: Вид-во Румянцевої, 1999.
• Дослухай звук: Вибрані поезії. М.: Фантом Пресс, 1995.
• Один на один. М.: Евідентіс, 2002.
• З безмовності. М.: Евідентіс, 2005.
• Нескінченна зустріч. М.: Едвентіс, 2003.
• незгасаючим дали. М.: Евідентіс, 2005.
• Мої затишшя: Вибрані поезії. М.-СПб.: Університетська книга, 1999.
• Блаженна злидні: Вибрані поезії 2007, 2008 і першої половини 2009 років. М.: Літній сад, 2010. 272 с. ISBN 978-5-98856-103-3
• Втрата втрати. М.: ЛІА Р. Елініна, 1991. 2-е вид., Доп. - М.: Евідентіс, 2001.
• Зерно спокою. М.: ДОК, 1994.

Переклади

• Рільке Р.М. Сонети до Орфея. М.-СПб.: Літній сад, 1999.

Комментарии

Сайт: Википедия