Курманбек Бакієв: біографія

Біографія

Трудова діяльність

Його батько Салі Бакієв був головою колгоспу, в сім'ї було семеро синів. Трудову діяльність Бакієв розпочав у 1970 році дозатором II розряду заводу ім. Масленнікова в Куйбишеві, потім в 1971 році - вантажником рибокомбінату. З 1974 по 1976 роки проходив службу в лавах Радянської Армії. Після закінчення служби Курманбек повернувся до Куйбишева, де почав працювати автоматником III розряду, а потім електромеханіком V розряду, інженер-електриком ІОЦ заводу імені Масленнікова. У 1978 році Курманбек Бакієв закінчив факультет автоматики та вимірювальної техніки Куйбишевського політехнічного інституту, за фахом ЕОМ. У 1979 році Курманбек Бакієв переїхав в Джалал-Абад, де був призначений на посаду старшого інженера заводу штепсельних роз'ємів, потім до 1983 року - начальником ІОЦ заводу штепсельних роз'ємів «ШР», а в 1985 році Бакієв став директором заводу «Профіль» Міністерства електронної промисловості СРСР у місті Кок-Янгак.

Початок політичної кар'єри

У 1990 році став першим секретарем Кок-Янгакского міськкому КПРС, потім головою міської Ради народних депутатів. З 1991 по 1992 роки він обіймав посаду заступника голови Джалал-Абадської обласної Ради народних депутатів. У 1992 році Бакієв був призначений головою державної адміністрації Тогуз-Тороузского району Джалал-Абадської області, а в 1994 році - заступником голови Фонду державного майна Киргизстану. У 1995-1997 роках він був Якимом (губернатором) Джалал-Абадської обласної державної адміністрації, а з 1997 по 2000 роки очолював Чуйська обласну державну адміністрацію.

Прем'єрство

21 грудня 2000 призначений прем'єр-міністром Киргизстану. У лютому 2001 року він підписав із прем'єр-міністром Узбекистану Уткіром Султановим секретний «Меморандум про врегулювання правових засад делімітації державного кордону між Киргизькою Республікою та Республікою Узбекистан», згідно з яким передбачається підключення узбецького анклаву Сох, що знаходиться на території Киргизії і населеного узбеками і таджиками, з Ріштанскім районом Узбекистану«Уздовж річки Сох в обхід киргизьких населених пунктів з адекватною компенсацією на користь Киргизії».

5 січня 2002 в Джалал-Абаді був арештований голова парламентського комітету з судово-правових питань Азімбек Бекназаров по обвинуваченням у перевищенні службових повноважень під час перебування їм районним слідчим у Токтогула. 11 березня в місті Токтогула над ним почався судовий процес, що викликало мітинги протесту жителів Ак-Сууского району. 17 березня, за день до оголошення вироку, прихильники Бекназарова, які за офіційною версією були в нетверезому стані і мали при собі мисливську зброю, вступили в зіткнення з правоохоронними органами. У ході зіткнень співробітники міліції відкрили вогонь, в результаті чого загинули 5 осіб і більше 90 отримали поранення. На терміново скликаній прес-конференції Курманбек Бакієв заявив, що«в даний час ситуація знаходиться під контролем». Він зокрема підкреслив:«Ситуація складна, але поки немає необхідності введення положення надзвичайної ситуації в республіці». Однак ці події викликали низку масових виступів опозиції. 22 травня голова держкомісії, перший віце-прем'єр Микола Танаєв виступив на засіданні Радбезу, вказавши винуватцям трагедії державних службовців. У той же день Курманбек Бакієв, який був присутній на засіданні Ради безпеки, а також глава адміністрації президента Аманбек Карипкулов і міністр внутрішніх справ Темірбек Акматаліев подали прохання про відставку, які були прийняті президентом. В. о. прем'єр-міністра був призначений перший віце-прем'єр Микола Танаєв.

Комментарии