Курманбек Бакієв: биография

Повалення та еміграція

У 2010 році відбулися масові виступи опозиції до вимог відставки Бакієва. Зіткнення опозиціонерів з поліцією 7 квітня 2010 переросли у збройну революцію, в ході якої прихильники опозиції захопили столицю Бішкек і основні адміністративні будівлі. Бакієв втік зі столиці в Джалал-Абадської області.

8 квітня Бакієв виступив із зверненням. Він відмовився йти у відставку, хоча і визнав, що не контролює положення в країні. Він заявив про зацікавленість зовнішніх сил у дестабілізації обстановки в Киргизії, проте не вказав конкретно, яку країну він мав на увазі. Він закликав ввести до Киргизії миротворців ООН. Бакієв заявив, що він розглядає питання про перенесення столиці Киргизстану з Бішкека в одне з міст півдня країни, де він користується підтримкою з боку членів своєї сім'ї (Джалал-Абад або Ош).

У відповідь тимчасовий уряд, сформований опозицією, пригрозило залучити Бакієва до кримінальної відповідальності за зловживання у період його перебування при владі. Пізніше тимчасове уряд зняв з Бакієва недоторканність і пригрозило послати спецназ затримати його. Керівник Апарату глави тимчасового уряду Киргизії Еділ Байсалов заявив, що Курманбек Бакієв як президент володіє імунітетом та недоторканістю, проте деяким членам його сім'ї доведеться відповісти за законом за ряд серйозних злочинів. Байсалов також зазначив, що всім відомо, де знаходиться Бакієв та його родина, - санкція на арешт братів вже видана, «але силу поки ніхто не застосовує, щоб уникнути нових жертв».

13 квітня Курманбек Бакієв заявив, що піде у відставку, якщо тимчасовий уряд забезпечить безпеку йому та його сім'ї. Він запросив главу Тимчасового уряду Розу Отунбаєву на переговори в Джалал-Абад і зі свого боку, пообіцяв їй безпеку.

15 квітня в Джалал-Абаді пройшли переговори між лідерами опозиції і Бакієвим. Під тиском опозиції Бакієв погодився підписати прохання про відставку в обмін на гарантії безпеки. У той же день він залишив Киргизію і вилетів в казахстанське місто Тараз, а 16 квітня, перебуваючи в Казахстані підписав заяву про свою відставку з поста президента Киргизії. Тимчасовий уряд оголосив про завершення конфлікту.

C 19 квітня Курманбек Бакієв знаходиться в Білорусі, де президент Олександр Лукашенко надав йому політичний притулок.

21 квітня в Білорусі Курманбек Бакієв у будівлі виконкому СНД виступив із заявою, в якій назвав тимчасовий уряд опозиції «бандою самозванців» і відмовився визнати свою раніше оголошену відставку:

23 квітня в Білорусі Бакієв поділився з журналістами своїм баченням ситуації в Киргизстані і заявив, що залишається офіційним президентом, так відставка була написана під тиском і загрозою життю його родичів. Бакієв заявив, що юридично залишається президентом, так як за Конституцією Киргизстану відставка президента повинна бути додатково затверджена (або не затверджена) Парламентом, який в даний час розігнаний особами, які захопили владу.

27 квітня Тимчасовий уряд Киргизії прийняв декрет про відмову від влади президента Курманбека Бакієва і позбавлення його президентської недоторканності.

6 травня Генпрокуратура Киргизії направила до Білорусі запит про екстрадицію Бакієва. Генеральна прокуратура Білорусії прийняла рішення відмовити в екстрадиції.

Приватне життя

Сім'я

Зі своєю дружиною Тетяною Василівною, росіянкою за національністю, Бакієв познайомився в Самарі, де він вчився. Якийсь час вона очолювала Чуйський обласне відділення фонду «Меерім». В одному з інтерв'ю Тетяна Бакієва розповіла про те, як поставилися батьки до їх зв'язків:

Від цього шлюбу народилися сини Марат і Максим Бакієв. Від позашлюбного дружини К. Бакієв має сина 2005 р.н. і дочка 2000 р.н.. 19 квітня 2010 із позашлюбним дружиною і двома малолітніми дітьми виїхав за межі Киргизії - у Білорусію. Неофіційна сім'я К. Бакієва

Брати Канибек, Жусуп, Марат і Жаниш Бакієви займали ряд державних постів. Інші брати - Ахмат і Адил Бакієви були зайняті в бізнесі.

Курманбек Бакієв володіє киргизьким, російською та узбецькою мовами.

Нагороди

• Орден Олімпійського Ради Азії (2009).
• Орден «Співдружність»

Сайт: Википедия