Борис Васильович Сергієвський: біографія

Біографія

Народився в дворянській родині інженера шляхів сполучення Василя Сергіївського і Катерини Томашевської, випускниці Смольного інституту. Незабаром після народження Бориса сім'я переїхала до Одеси. Там він закінчив у 1906 році реальне училище Святого Павла. Поступив на будівельне відділення Київського політехнічного інституту. В інституті Сергієвський познайомився з одним із перших російських льотчиків Сергія Уточкіна, який навчив його літати на літаку, і Ігорем Сікорським. Разом вони заснували студентський воздухоплавательнвй гурток.

У 1913-му, після закінчення політехнічного інституту, Борис Сергієвський вирішив вступити на дійсну військову службу у військову авіацію але його прохання не задовольнили. Тоді він влаштувався працювати в Києві інженером.

Перша світова війна

З початком першої світової війни Сергієвський був покликаний в армію 125-й піхотний Курський полк. Був підвищений до поручика. У березні 1915-го був поранений шрапнеллю в голову й ногу. Після лікування в госпіталі знову повернувся на фронт.

На початку 1916 подав прохання про переведення в авіацію. Після служби льотчиком-спостерігачем на літаку "Вуазен" був направлений в Севастопольську військову авіаційну школу. Навесні 1917-го успішно склав іспит на звання "військовий льотчик" і був призначений у 2-й авіаційний загін винищувачів під командуванням Євграфа Крутеня. Став одним з кращих льотчиків винищувачів. У 55-ти повітряних боях ас знищив 11 ворожих літаків і 3 аеростата. Був проведений в штабс-капітана і призначений командиром винищувального загону.

Громадянська війна

У листопаді 1917 бої на фронті повністю припинилися. Німецькі літаки, проте, продовжували разведивательнве польоти над російською територією. Одного разу Сергієвський не витримав, піднявся в повітря і збив німецький літак. За це він був заарештований і засуджений до розстрілу, але зумів втекти й дістався до Києва.

Після захоплення Києва військами Петлюри разом зі колишніми офіцерами царської армії був заарештований. Зумів звільнитися і дістатися до Берліна. Деякий час працював інструктором в авіаційній школі в Англії. В кінці 1919 року відправився в армію генерала Юденича, де став командиром ескадрильї. Після поразки Юденича деякий час був в Естонії, а потім виїхав до Польщі. Заробляв на життя співом, виконанням оперних арій.

В еміграції

У 1923 році з другою дружиною і сином переїхав в США. Працював інженером і льотчиком у компанії Ігоря Сікорського. Встановив кілька світових рекордів на літаючих човнах Сікорського. У 1938 працював у компанії Георгія Ботезату, який ще в 1920-их побудував перший у США вертоліт, Helicopter Corporation of America.

У 1935 Сергієвський одружився на дочці нью-йоркського мільйонера Г. Б. Хохшілд. У 1944 декілька місяців служив у ВПС США на посаді технічного радника. Після закінчення другої світової війни працював пілотом на чартерних авіалініях. Помер у 1971 у віці 83 років.

У 1998 році США вийшла книга спогадів Бориса Сергіївського: "Airplanes, Women, and Song: Memoirs of a Fighter Ace, Test Pilot, and Adventurer", підготовлена ??до публікації та відредагована племінником Сергіївського відомим письменником та істориком Адамом Хохшілдом (en: Adam Hochschild) і фахівцем з авіації Аланом Форсайтов (Allan Forsyth).

Громадська діяльність

Борис Сергієвський був головою Товариства колишніх російських льотчиків в США, почесним головою всіх об'єднань російських льотчиків у зарубіжжі. Був видатним діячем РОВС.

Протягом 22 років очолював Союз Георгіївських кавалерів, а також керував Союзом російських військових інвалідів та Американо-російським союзом допомоги людям похилого віку.

Брав участь у роботі різних фондів: Толстовського , Серафимівського, еміграційного видавничого, Православного та інших.

Нагороди

• Орден Святої Анни 2-го, 3-й, 4-го ступенів
• Орден Святого Станіслава 2-го ступеня з бантом і 3-го ступеня з мечами та бантами.
• Орден Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та бантом
• Орден Святого Георгія 4-й ступеня

Комментарии

Сайт: Википедия