Наши проекты:

Почесна посада. Олексій Олексійович Бобринський

Олексій Олексійович Бобринський припадав онуком Катерини II, але походження - зовсім не найцікавіше в його біографії. Діяння і заслуги цієї людини важко перерахувати, причому інтереси його лежали в дуже різних областях. Він складався в імператорському суспільстві сільського господарства, в суспільстві натуралістів і в статистичному комітеті, був прекрасним інженером і знавцем точних наук, займався квітникарством і вивів новий сорт троянд, на Україні створив фактично з нуля цукрову промисловість. Але, мабуть, найцікавішим його заняттям стало будівництво першої залізничної лінії, прокладеної від Петербурга до Царського Села.

Зацікавившись світовим досвідом будівництва залізниць, граф Бобринський зіткнувся з двома серйозними проблемами і обидві обійшов елегантно і красиво. По-перше, в російських газетах почалася потужна кампанія проти самої ідеї залізниці. Стверджувалося, що по гладким рейках склад йти не зможе зважаючи фізичних законів, і навіть якщо його розігнати якимось чином, то він неодмінно проскочить повз станції. До того ж в Росії, як і за кордоном, недоброзичливці мусували «факт», що людина не може витримати швидкість, заявлену в планах будівництва - 25 кілометрів на годину. Друкувалися десятки карикатур, на яких поїзди приходили до станцій набиті мерцями.

Для переконання тих, хто сумнівається Бобринський в саду власного будинку побудував модель залізниці - з тією тільки різницею, що роль паровоза виконувала кінь. Атракціон цей діяв кожен день, і сотні петербуржців не тільки спостерігали за роботою крихітної залізниці, але й змогли проїхатися від станції до станції.

Друга проблема була традиційна для сміливих проектів в будь-якій точці земної кулі: повна відсутність засобів для будівництва. У державній субсидії Бобринському відмовили. Поміркувавши, він заснував акціонерну компанію і негайно придбав у ній акції на суму у чверть мільйона рублів.

Публіку вразила не стільки саме створення компанії, скільки розмір першого надходження. По Петербургу поповзли чутки, що буквально через рік кожна акція принесе її щасливому володареві десятикратний, а то й більше, дохід. Природно, що спритні багаті люди почали купувати акції, і в найкоротший строк капітал акціонерної компанії будівництва залізниці досяг гігантської на ті часи суми - близько п'яти мільйонів рублів.

Коли рейки дотяглися до Царського Села, відбулося засідання акціонерів, і на ньому одноголосно був обраний перший директор першої російської залізниці. Голова того засідання повідомив Бобринському:

- Олексій Олексійович! Ми вибрали вас, тому що ви воістину створили цю дорогу - де розумом, де хитрістю, а де й залізною рукою!

- Чудово! - Посміхнувся Бобринський. - Але знаєте, у мене зараз інші справи - строю цукровий завод в Смілі ...

Однак від почесної посади він все ж таки не відмовився, і на його візитних картках по-французьки значилося, що він є директором залізниці, що сполучає Петербург і Царське Село.

Читати: Олексій Олексійович Бобринський біографія

ПОДПИСАТЬСЯ НА ИСТОРИИ

Ваше имя:
E-mail:
Введите число с картинки:

ПОНРАВИЛАСЬ ИСТОРИЯ?

Нажми +1
Поделиться:
Опубликовать в своем блоге livejournal.com
Отправить другу:

Комментарии