Митрополит Хрисанф: біографія

Біографія

Народився в сім'ї селянина Антона Дмитровича Чепіль, який загинув на фронті Великої Вітчизняної в 1941 році.

У дитинстві жив в Корецькому жіночому монастирі, послушницею якого була його рідна тітка монахиня Манефа, яка заснувала там златошвейную школу.

У 1955 році, через рік після закінчення сільської школи, Яків вступив до Київської духовної семінарії. У цей час почалися хрущовські гоніння на церкву і духовенство. У 1957 році, після закінчення 3 класу семінарії, Яків був призваний до лав Збройних Сил СРСР, в будбат. За час служби закінчив будівельний технікум за спеціальністю геодезиста в Ставрополі.

Після закінчення служби, Яків не зміг отримати паспорт, тому що начальство побоювалося продовження його навчання в духовній семінарії. Але документ, який свідчить, що він геодезист, і так само обіцянки працювати за фахом допомогли йому повернути паспорт. До цього часу Київську семінарію вже закрили, всі документи перевели до Одеси. Яків вирушив туди в 1961 році, але отримати дозволу від уповноваженого в справах релігії не вдалося, відмова була мотивована тим, що семінарія знаходиться на межі закриття. Якову довелося повертатися назад, до Ставрополя, де правлячим архієреєм був Антоній (Романовський), з яким Яків був знайомий ще з часів військової служби. Антоній направив його в село Новоселиці Олександрівського району. Там Яків протягом 8 місяців проходив послух псаломщика і регента парафіяльної церкви.

У цьому ж році Яків вирушив до Загорськ, де вступив до Московської духовної семінарії. Але місцевої прописки йому і ще кільком семінаристам, відслужив в армії не дали, семінарія знаходилася під загрозою закриття. Лише після усунення Хрущова і припинення гоніння на церкву, молоді люди змогли отримати прописку.

У 1963-1967 роках Яків навчався у Московській Духовній академії, закінчив її зі ступенем кандидата богослов'я (робота «Вчення Григорія Двоєслова про пастирстві» ). Під час навчання в семінарії ніс послух регента студентського церковного хору, в академії - регента хорів храмів Москви.

18 липня 1967, в день преподобного Сергія Радонезького, епісковом Філаретом (Вахромєєва) (нині, митрополитом Мінським і Слуцьким) був висвячений в сан диякона. Продовжив навчання в аспірантурі Московської Духовної академії, виконуючи при цьому обов'язки референта Відділу зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату.

15 березня 1970, після закінчення аспірантури, був висвячений в сан священика митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим). 12 вересня 1970 був призначений настоятелем Каведрального собору Петрозаводська і благочинним церков Олонецкой єпархії.

30 березня 1971 був пострижений у чернецтво митрополитом Никодимом з ім'ям Хрисанф. 28 квітня того ж року був возведений у сан архімандрита.

23 квітня 1978 визначенням Священного Синоду РПЦ в Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври в Ленінграді хіротонізований на єпископа Кіровського і Слобідського. Хіротонію здійснювали: митрополит Ленінградський і Новгородський Никодим (Ротов), архієпископ Виборзький Кирило і єпископи: Тихвинський Мелітон, Вологодський і Великоустюзький Дамаскін, Архангельський і Холмогорський Ісидор.

Комментарии