Валерій Олександрович Шевчук: біографія

Біографія

Початковий етап, 1950-е

Валерій Олександрович Шевчук народився 20 серпня 1939 року в родині шевця в Житомирі. Після закінчення в 1956 році школи хотів стати геологом, але, розчарувавшись у геології, відправився в Лісотехнічний інститут. Не набрав і повернувся додому. Працював при ремонті Житомирського сільськогосподарського інституту будівельним підсобником. У цей період захоплювався вивченням літератури, зокрема української. Особливе враження справили на майбутнього письменника книга Д. Багалія «Григорій Сковорода - український мандрівний філософ» і твори І. Франка. Шевчук говорив, що це ...

У 1957 році Шевчук закінчив технічне училище і був відправлений працювати на бетонному заводі. У 1958 році він вступив на історико-філософський факультет Київського університету. Навчаючись, налагодив стосунки з літературними студіями: «Січ» (студія імені В. Чумака) і «Молодь», писав вірші, з 1960 року почав писати новели.

Дебют, 1960-е

У 1961 році Шевчук дебютував з розповіддю«Настенька»про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. Навесні 1961 року літературна студія «Січ» видала стінгазету «Заспів», в якій був надрукований розповідь В. Шевчука«Щось хочеться»(пізніша назва «Кілька хвилин до вечора» - збірка «Долина джерел» ). На те оповідання був гострий відгук в університетській газеті «За радянські кадри». За газету «Заспів», де був намальований Т. Шевченко із зеленими вусами, Шевчука хотіли вигнати з університету, тягали до КДБ, допитували, однак виключили художника, який малював ту газету.

У 1961 році Шевчук написав 18 коротких новел і першу статтю«С. Васильченко в Коростишівській семінарії »для житомирського збірника, наступного року написав 20 новел, частину з яких надрукував переважно в журналах« Вітчизна »і« Літературна Україна ». Деякі з них переведені на інші мови, а одна - «Вона чекає його, чекає» - була навіть екранізована І. Жилком (студентська робота). Після закінчення університету В. Шевчук був відправлений до Житомира кореспондентом газети «Молода гвардія» В листопаді був взятий до армії, служив у Мурманській області. В армії знову почав писати вірші, не припиняючи роботи над прозою.

Повернувся додому в 1965 році саме в той час, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції, був у кінотеатрі «Україна», протестуючи проти масових репресій. У вересні влаштувався в науково-методичний відділ музеєзнавства, який містився в Києво-Печерській лаврі (враження від цієї роботи відбилися в повісті«Голуби під дзвіницею»). У 1966 році закінчив повість«Хрестопоклонної», в якій відбив враження від студентського життя. Був заарештований його брат, тому Валерій змушений був звільнитися з роботи. Причиною арешту брата було те, що він вирішив набрати в друкарні й відбити для себе як пам'ятку часу статтю про процес над Погружальським. За це брат дістав п'ять років концтабору суворого режиму. У 1967 році вийшла книга«Серед тижня». В. Шевчук став членом Спілки письменників України. У 1969 році він написав повість«Золота трава»(надрукована в 1984 році) і перший варіант повісті «Мор», до якої він повернувся в 1980 році і зробив остаточну редакцію в 1983-му. Писав історичні й фольклорно-фантастичні оповідання, статті, вийшла книга«Вечір святої осені», в якій було надруковано вісім нових оповідань.

1970-і і 1980-і

У важкі сімдесяті роки твори письменника майже не друкували, тому він змушений був писати «для себе». Протягом 1979 - 1999 В. Шевчук видав книги:«Крик півня на світанку»(1979),«Долина джерел»(1981),«Тепла осінь»(1981),«На полі смиренному»(1983),«Дім на горі»(1983),«Маленьке вечірнє інтермецо»(1984),«Барви осіннього саду»(1986),«Три листки за вікном»(1986),«Кам'яне відлуння»(1987),«Птахи з невидимого острова»(1989),«Дорога в тисячу років»(1990),«Панна квітів»( 1990),«З вершин і низин»(1990),«Стежка в траві. Житомирська сага »(в 2 т., 1994),« У череві апокаліптичного звіра »(1995),« Козацька держава. Етюди до історії української державності »(1995),«Око прірви»(1996),«Жінка-змія»(1998),«Юнаки з вогненної печі»( 1999),«Біс у плоті»(1999) та інші.

Комментарии