Жозе-Маріа де Ередіа: біографія

Син великого землевласника Домінго Ередіа і француженки Луїзи Жирар, двоюрідний брат і повний тезка поета-романтика і громадського діяча Хосе Маріа де Ередіа. У віці дев'яти років поїхав вчитися до Франції, де познайомився з творчістю Леконт де Ліля, які надали на нього величезний вплив. У 1859 році Ередіа повернувся на Кубу, почав писати вірші (французькою мовою) намагався вивчати правознавство в Гавані, але із-за виниклих труднощів (колоніальні влади не визнавали французькі документи про освіту) змушений був знову вирушити до Франції через два роки, разом з матір'ю. В 1862-65 вчився в «Школі Національної хартій» (одному з найбільших центрів правознавства у Франції), одночасно займаючись літературною творчістю: познайомившись з Леконт де Лілем і Сюллі-Прюдома, Ередіа в 1866 році взяв участь в збірці «Сучасний Парнас», де друкувалися поети «парнаської школи». Він також публікував свої вірші в популярних журналах і газетахRevue des Deux Mondes,Le TempsтаLe Journal des D?bats, переклав «Справжню історію завоювання Нової Іспанії »Берналя Діаса (3 томи, 1877-78).

Справжній успіх прийшов до Ередіа після виходу збірки з 118 сонетів під назвою« Трофеї »(Les Troph?es, 1893), присвяченого Леконт де Лілю і створювався протягом 30 років. Вірші у книзі організовані за тематичним принципом («Греція і Сицилія», «Рим і варвари», «Середні століття і Відродження») і присвячені головним чином опису предметів або пейзажів, що передає колорит країни та епохи. «Трофеї» вразили сучасників досконалістю форми, барвистістю описів і витонченістю мови. У тому ж році Ередіа отримав французьке громадянство, на наступний рік був обраний до Французької академії. У 1896 році написав вірш «Привітання імператора» (Salut ? l 'Empereur), присвячене візиту Миколи II до Франції; воно читалося під час церемонії закладки першого каменя в підставу моста Олександра III у присутності царя і його дружини. У 1902 році разом з Сюллі-Прюдома і Леоном Дьеркса заснував Товариство французьких поетів, чинне досі.

Наприкінці XIX століття і аж до середини 1930-х років вірші Ередіа рясно переводилися на російську мову; серед його перекладачів - Валерій Брюсов, Микола Гумільов, Максиміліан Волошин, Бенедикт Лівшиць, Георгій Шенгелі, Михайло Лозинський, Володимир Портнов і др .

Комментарии

Сайт: Википедия