Про знаменитості
Ганна Дасье: біографія
французький філолог-класик і перекладач
Після смерті свого батька у 1672 р. переїхала з Сомюр до Парижа, привізши з собою вже підготовлені матеріали нового перекладу Каллімаха. У Парижі Анна Лефевр працювала разом з Андре Дасье над редактурою нових видань римських авторів. У 1683 р. вони одружилися.
З 1681 р. з'являються прозові перекладання Анни Дасье з давньогрецької і римської поезії та драматургії: вірші Сафо та Анакреона, п'єси Арістофана, Теренція і Плавта і, нарешті, гомерівський епос - « Іліада »(1699) і« Одіссея »(1708). Ці переклади Дасье зробили Гомера вперше доступним значної частини французького освіченого суспільства.
C гомеровскими роботами Дасье пов'язана її відома полеміка з Антуаном Ударом де Ламотт. Ламотт підготував і в 1714 р. опублікував віршований переклад «Іліади» в перекладі Дасье, значно скоротивши і змінивши його (12 пісень з 24 були випущені, інші сильно перероблені). У передували переклад «Міркуваннях про Гомера» Ламотт писав про те, що сучасна література далеко пішла вперед від античної, і потрібно наблизити античні шедеври до сучасності, спрощуючи стиль і форму. Відповідь Дасье у памфлеті «Про причини псування смаку» (фр.Des causes de la corruption du go?t) з'явився в тому ж році і був вельми різкий за формою. Ламотт, не прийнявши загострення тону дискусії, відповів книгою 1716 «Заперечення на критику», з філософських позицій його підтримав Жан Террасон. Підсумок дискусії підбив примирної роботою «Гомер на суді» Клод Бюфье, помічав, що на власні гідності Гомера жодна сторона не робила замах; 5 квітня 1716 на званій вечері Ламотт і Дасье зустрілися і підняли келих на честь Гомера, на чому полеміка була завершена .
