Леопольд фон Захер-Мазох: біографія

Ранні роки

Леопольд фон Захер-Мазох народився 27 січня 1836 року в Лемберзі (тодішня назва Львова) в римсько-католицькій родині начальника поліції Королівства Галичини і Лодомерії Леопольда фон Захера. Предками його батька були іспанці, які в XVI столітті поселилися в Празі, і богемські німці.

Його мати, Шарлотта (Charlotte von Masoch), була дочкою професора і тодішнього ректора Львівського університету Франца фон Мазоха. Деякі дослідники вказують на її русинське (українське) походження.

На місці будинку, де народився майбутній письменник, тепер стоїть відомий у Львові «Гранд-Готель».

Леопольд, старший син у родині, народився на дев'ятому році шлюбу батьків і спочатку був такий кволий, що надії на його видужання майже не було. Його здоров'я почало покращуватися після того, як його віддали на вигодування до української селянки у містечко Винники піді Львовом. З її молоком він всмоктав і любов до землі свого народження, яка не покидала його до кінця життя. Згодом, уже будучи письменником, Захер-Мазох багато з почутого з уст годувальниці вплітав у канву своїх німецькомовних новел.

Коли Леопольду було 12 років, сім'я переїхала до Праги, де хлопчик вивчив німецьку мову, якою потім і писав свої твори.

У батьківському домі Леопольд виховувався в атмосфері просвітницького лібералізму, характерної для часу правління Франца Йосипа. Вже в дитинстві у ньому почали проявлятися схильності, які потім і зробили його знаменитим. Захер-Мазоха приваблювали ситуації жорстокості; йому подобалося дивитися на картини із зображенням страт, а улюбленим читанням були житія мучеників. Важливою особистістю його дитинства стала родичка з боку батька, графиня Ксенобія, яка була надзвичайно вродливою і в той же час жорстокою жінкою. Одного разу, граючи у схованку зі своїми сестрами, він сховався у спальні графині і став свідком того, як спочатку графиня привела туди коханця, а через кілька хвилин у спальню вдерся її чоловік з двома друзями. Графиня побила та вигнала трьох непроханих гостей, коханець втік, а Леопольд необачно видав свою присутність, після чого графиня побила і його. Проте від її ударів хлопчик відчував незрозуміле задоволення. Чоловік незабаром повернувся, а Леопольд, сховавшись за дверима, чув удари батога та стогони графа. Образи, батіг та хутра, які любила носити графиня, стали постійними мотивами у творчості Захер-Мазоха, а жінок він з того часу сприймав як істот, яких слід водночас і любити, і ненавидіти.

Захер-Мазох був успішним учнем і студентом. В університетах Праги та Грацу, куди він переїжджає в 1854 році, Леопольд вивчає юриспруденцію, математику та історію, і у віці 19 років стає доктором права. Працював приват-доцентом в Грацському університеті. У 1858 році анонімно опублікував роман «Одна галицька історія. Рік 1846 ». З того часу Захер-Мазох щорічно створював по книзі, а то й більше, експериментуючи з найрізноманітнішими літературними жанрами. Він писав історичні дослідження (напр., «Повстання в Генті в часи правління Карла V»), п'єси, фейлетони, літературно-критичні твори. Був засновником і редактором декількох журналів, які, проте, виходили недовго. Співпрацював у віденському щомісячнику "Міжнародне ревю".

Творчість

Як стверджують літературні енциклопедії Німеччини та Австрії, в 1860 році Леопольда фон Захер-Мазоха запросили читати лекції з історії у Львівському університеті. Однозначної думки, чи прийняв він це запрошення, серед науковців немає, але на таку можливість вказують наявні в його творчості враження від Галичини саме дорослого чоловіка, а не хлопчика.

Комментарии