Мірра Лохвицька: биография

Лохвицька і К. Д. Бальмонт познайомилися імовірно в Криму, в 1895 році. Зближення було зумовлене спільністю творчих принципів і уявлень двох поетів; незабаром «спалахнула і іскра взаємного почуття», реализовавшегося в поетичній листуванні. Бальмонт у віршах поетеси став «Ліонелем», юнаків з кучерями «кольору стиглої житі» і очима «зеленоватосінімі, як море». «Літературний роман» Лохвицької і Бальмонта набув скандального розголосу; неодноразово малося на увазі, що обидва поети були фізично близькі. П. П. Перцов, згадуючи про їх «гучному романі», зазначає, що останній «поклав початок» іншим романтичним захопленням поета.

Сам Бальмонт в автобіографічному нарисі «На зорі» стверджував, що з Лохвицької його пов'язувала лише «поетична дружба». Документально ні підтвердити, ні спростувати це стало згодом неможливо: при тому, що існує значне число поетичних взаімопосвященій, збереглося лише один лист Бальмонта Лохвицької, стримане і холодне. Відомо, що зустрічалися поети нечасто: велику частину періоду їхнього знайомства Бальмонт перебував за кордоном. Як писала пізніше Т. Александрова, «свій обов'язок дружини і матері Лохвицька шанувала свято, але була не в змозі загасити вчасно не потушковане полум'я».

Після чергового від'їзду Бальмонта за кордон в 1901 році особисте спілкування між ними, судячи з усього, припинилося, а віршована перекличка переросла у свого роду поєдинок все більше зловісного і хворобливого властивості («Його натиску відповідають її благання, його торжества - її розпач, погроз - жах, а в її кошмарах на різні лади повторюється ключове вираз:злі чари»). «Болісна боротьба з собою і з полуденними чарами» не тільки становила суть пізньої лірики поетеси, але, як вважають багато хто, послужила основною причиною глибокої депресії, яка багато в чому й визначила її ранню смерть.

Бальмонт, не був присутнім на похоронах Лохвицької і незабаром після смерті поетеси з навмисною зверхністю отозвавшіся про неї в листі В. Брюсову, судячи з усього, важко переживав смерть коханої; в пам'ять про неї він назвав дочка від шлюбу з Є. К. Цвєтковський.

Історія псевдоніма

Існує легенда (документально не підтверджена), згідно з якою, вмираючи, прадід Марії Кіндрат Лохвицький вимовив слова: «вітер відносить запах мирри ...» і змінити ім'я Марія вирішила, нібито, дізнавшись про сімейний переказі.

Зі спогадів молодшої сестри слід, що існує як мінімум ще одна версія походження псевдоніма. Надія Лохвицька згадувала, що всі діти в родині писали вірші, причому заняття це вважали «чомусь страшенно ганебним, і трохи хто зловить брата чи сестру з олівцем, зошитом і натхненним обличчям - негайно починає кричати: - Пише! Пише! »

n

Поза підозрою був тільки самий старший брат, істота, повне похмурої іронії. Але одного разу, коли після літніх канікул він поїхав до ліцею, в кімнаті його знайшли шматки паперів з якимись поетичними вигуками і кілька разів повтореної рядком: «Про Мірра, блідий місяць!» На жаль! І він писав вірші! Відкриття це справило на нас сильне враження, і, як знати, може бути, старша сестра моя Маша, ставши відомою поетесою, взяла собі псевдонім «Мірра Лохвицька» саме завдяки цьому враженню.

n

- Теффі. Автобіографічні оповідання, спогади

n

Між тим, як зазначає Т. Александрова, згадана рядок являє собою спотворений переклад початку романсу «Mira la bianca luna» («Дивися, ось блідий місяць» - іт .), що згадується в романі І. Тургенєва «Дворянське гніздо». Дослідниця зазначала, що цей романс могла виконувати і Маша Лохвицька, що вчилася «італійському» співу в інституті; таким чином - звідси запозичувати псевдонім, незалежно від історії з поетичними шедеврами брата, описаними Теффі. Той факт, що «рядок прообразует не тільки літературне ім'я майбутньої поетеси, а й часто зустрічається у неї мотив місяця» («Sonnambula», «Союз магів», та ін), на думку дослідниці побічно свідчить на користь цієї версії.

Адреси

• У Ярославлі - Романовська вул., будинок Кулешова.
• У Москві - будинок Брилліантова на розі 2-го Знам'янського та Великого Спаського провулків (нині-2-й Колобовська і Великий Каретний).
• У Петербурзі - Сергіївська вулиця, будинок 3.

Бібліографія

• «Безсмертна любов». Драма в 5-и актах, 8-и картинах (1900)
• Вірші (1900-1902)
• «Він і Вона. Два слова »(1899)
• « Ванделін ». Весняна казка (1899)
• Вірші (1898-1900)
• Вірші (1896-1898)
• «In Nomine Domini». Драма (1902)
• «Казка про Принца Ізмаїлі, Царівну Світлани й Джемала Прекрасної» (1902)
• Лохвицька-Жибер М. А. Зібрання творів тт. 1-5. (М., 1896-1898, СПб., 1900-1904).
• Лохвицька-Жибер, М. А. Перед заходом. (Передмова К. Р.) СПб., 1908. Збірник був виданий родичами поетеси на додаток до прижиттєвого зібрання творів.
• «На шляху до Сходу». Драматична поема (1897)
• Вірші (1902-1904)
• Вірші (1889-1895)