Наши проекты:

Про знаменитості

Михайло Лучкай: біографія


Михайло Лучкай біографія, фото, розповіді - русинський мовознавець, фольклорист та історик
19 листопада 1789 - 03 грудня 1843

русинський мовознавець, фольклорист та історик

Біографія

Михайло Лучкай народився 19 листопада 1789 року на Великих Лучках (нині Мукачівський район Закарпатської області України).

Навчався в гімназії в Ужгороді та Великому Варадіне (тепер - Румунія) . Продовжив освіту в духовній семінарії (конквіте) у Відні (1812-1816), відвідував лекції в університеті. Був учнем відомих славістів Ернея Бартолі Копітар і Йоcефа Добровського.

Протягом 1816-1817 років - священик у рідному селі Великі Лучки, в 1817-1827 роках Лучкай - бібліотекар, архіваріус та керівник консисторії Мукачівського єпархіального управління, директор міської школи в Ужгороді. У 1829 році Лучкай виїхав до Італії, де був придворним священиком герцога Карла Людовика Бурбона в місті Лукка.

У 1830 році повернувся на Закарпаття, де до кінця життя був священиком в Ужгороді (на Цегельні, 1830-1843 роки ); служачи тривалий час єпархіальним шкільним референтом, сприяв заснуванню та впорядкування парафіяльного шкіл на території єпархії.

Творча і видавнича діяльність

У 1830 Михайло Лучкай видав у Відні «Граматику слов'яно-руську» (лат.Grammatica Slavo-Ruthena seu Vetero-Slavicae lingua, написану й видану латинською мовою) - першу на Закарпатті українську граматику з широким використанням народної розмовної мови та фольклору.

Будучи провідником русинських ідей, Лучкай завжди виступав проти шовіністичної політики угорського уряду, спрямованої на денаціоналізацію украіінского населення Закарпаття. Відзначав кровну спорідненість між закарпатськими українцями, західними українцями, українцями Наддніпрянщини.

У 1831 році Михайло Лучкай видав «церковні бесіди: На усі тижні року на повчання народне».

Твором, яке прославило ім'я Лучкая, було написане на латині шеститомна «Історія карпатських русинів» (було видано тільки два томи). Перші чотири томи у перекладі на українську мову опубліковані в Пряшеві в «Науковому збірнику Музею української культури» в Свиднику в (1983-1891 роки). Вже в 2000-і, видання «Історії ...» здійснює ужгородське видавництво «Закарпаття».

Джерела

Комментарии

Сайт: Википедия