Микола Олексійович Заболоцький: биография

На нові віяння в житті країни він відгукнувся віршами «Десь у полі біля Магадана», «Протистояння Марса», «Казбек». За останні три роки життя Заболоцький створив близько половини всіх творів московського періоду. Деякі з них з'явилися у пресі. У 1957 році вийшов четвертий, найбільш повний його прижиттєва збірка віршів.

Смерть

Хоча перед смертю поет встиг отримати і широке читацьке увагу, і матеріальний статок, це не могло компенсувати слабкість його здоров'я , підірваного засланням. У 1955 році у Заболоцького стався перший інфаркт, а 14 жовтня 1958 його хворе серце зупинилося назавжди.

Поховали поета на Новодівичому кладовищі.

Творчість

n

n

Рання творчість 3аболоцкого зосереджено на проблемах міста і народної маси, в ньому позначається вплив В. Хлєбнікова, воно зазначено предметністю, властивої футуризму, і різноманіттям бурлескної метафорики. Конфронтація слів, даючи ефект відчуження, виявляє нові зв'язки. При цьому вірші 3аболоцкого не досягають такої міри абсурду, як у інших оберіутов. Природа розуміється у віршах 3аболоцкого як хаос і в'язниця, гармонія - як оману. У поемі «Торжество землеробства» поетика футуристичного експериментування поєднується з елементами іроікоміческой поеми XVIII століття. Питання про смерть і безсмертя визначає поезію 3аболоцкого 30-х років. Іронія, що виявляється в перебільшенні або спрощення, намічає дистанцію по відношенню до зображуваного. Пізні вірші 3аболоцкого об'єднуються загальними філософськими прагненнями та роздумами про природу, природністю мови, позбавленого патетики, вони емоційніше і музичніше, ніж попередні вірші 3аболоцкого, і ближче до традиції (О. Пушкін, Є. Баратинський, Ф. Тютчев). До антропоморфного зображення природи тут додається алегоричне («Гроза», 1946).

n

n

- Вольфганг Козак

n

Заболоцький-перекладач

Микола Заболоцький є найбільшим перекладачем грузинських поетів: Д. Гурамішвілі, Гр. Орбеліані, І. Чавчавадзе, А. Церетелі, В. Пшавелі. Перу Заболоцького належить переклад поеми Ш. Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» (1957 - остання редакція перекладу).

Про виконаному Заболоцький перекладі «Слова о полку Ігоревім» Чуковський писав, що він «точніше всіх найбільш точних підрядників, тому що в ньому передано найголовніше: поетичне своєрідність першотвору, його чарівність, його краса».

Сам же Заболоцький повідомляв у листі М. Л. Степанову: «Зараз, коли я увійшов в дух пам'ятника, я сповнений видатного благоговіння, подиву і подяки долі за те, що з глибини століть донесла вона до нас це диво. У пустелі століть, де каменя на камені не залишилося після війн, пожеж й лютого винищення, варто цей самотній, ні на що не схожий, собор нашої давньої слави. Страшно, моторошно підходити до нього. Мимоволі хочеться віч знайти в ньому знайомі пропорції, золоті перетину наших звичних світових пам'яток. Даремна праця! Немає в ньому цих перерізів, все в ньому повно особливої ??ніжної дикості, інший, не нашої мірою виміряв його художник. І як зворушливо обсипалися кути, сидять на них ворони, вовки нишпорять, а воно коштує - це загадкове будівлю, не знаючи рівних собі, і буде стояти навіки, аж поки буде жива культура російська».

Адреси в Петрограді - Ленінграді

• 1930 - 19.03.1938 року - будинок придворного Конюшенного відомства - набережна каналу Грибоєдова, 9.
• 1927-1930 - прибутковий будинок - Кінна вулиця, 15, кв. 33;
• 1921-1925 - житловий кооперативний будинок Третього Петроградського товариства власників квартир - вулиця Червоних Зір, 73;

Адреси в Москві

• 1948 - 14 жовтня 1958 - Хорошевському шосе, буд.2 / 1 корп.4, квартира № 25. Місце життя, роботи і смерті поета. Будинок входив до реєстру культурної спадщини, але був знесений у 2001 (див.). У літні місяці М. Заболоцький також жив в Тарусі.
• 1946-1948 - на квартирах Н. Степанова, І. Андронікова в Москві і в Передєлкіно на дачі В. П. Ільєнкова

Пам'ять

У Кірові Миколі Заболоцький встановлена ??меморіальна дошка.

Бібліографія

• Друга книга, 1937
• Вірші і поеми. М.-Л., Сов.писатель, 1965 (Б-ка поета. Велика серія);
• Н. Заболоцький "Колонки", Видавництво письменників в Ленінграді, Ленінград, 72 сс., 1929. Обкладинка по макету М. Кірнарского, тираж 1200 екз.
• Вірші. Під загальною редакцією Гліба Струве і Б. О. Філіппова. Вступні статті Алексіса Ранніта, Бориса Філіппова та Еммануїла Райса. Washington, DC-New York: Inter-Language Literary Associates, 1965.
• Вірші, 1959
• Вірші, 1957
• Вірші, 1948
• Весняних днів лабораторія. М., Молода гвардія, 1987.
• Вибране, 1960
• Зібрання творів у 3-х тт. М., Худож. література, 1983-1984;
• Вибрані твори в 2-х тт. М., Худож. література, 1972;

Джерела

• Козак В.Лексикон російської літератури XX століття = Lexikon der russischen Literatur ab 1917. - М.: РВК «Культура», 1996. - 492 с. - 5000 екз. - ISBN 5-8334-0019-8

Сайт: Википедия