Авраам: биография

В епізоді з митаря Закхея євангеліст Лука описує засудження Ісуса за те, що він зайшов у будинок митаря, якого вважали людиною грішною. Закхей кається і Христос каже йому: «нині цей спасіння прийшло, бо й він син Авраама» (Лк.19: 9).

Авраама згадує Іван Хреститель у своїй проповіді покаяння: «Принесіть же гідні плоди покаяння, і не думайте говорити в собі: Маємо батька Авраама, бо кажу вам, що Бог може з цього каміння піднести дітей Авраамові» (Лк.3: 8). Іоанн цими словами нагадує своїм співвітчизникам, що один лише факт приналежності до нащадків Авраама не врятує їх від Божого гніву якщо вони не принесуть покаяння. Про те, що «не всі діти Авраамові, хто від насіння його» (Рім.9: 7), пише і апостол Павло.

У посланні до християнської громади Галатії, що складалася з колишніх язичників, Павло говорить, що «Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: в тобі благословляться всі народи» (Гал.3: 8). Авраамове благословення поширюється на язичників через Ісуса Христа (Гал.3: 14). По слову Павла, обітниці були дані Авраамові й насінню його, «яке є Христос ... якщо ж ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці» (Гал.3 :16-29). Спираючись на старозавітну розповідь про Авраама, віра якого залічено йому в праведність (Бит.15: 6) до отримання заповіту обрізання, Павло в Посланні до Римлян ставить праведність віри вище праведності закону:

У той же час, в Посланні апостола Якова саме на прикладі Авраама доводиться, що «віра без справ мертва»:

У Корані

У Корані Авраам виступає під ім'ям Ібрахім, на його честь названа 14-я сура Корану, послана в Мецці (крім мединських аятів 28 і 29) після сури «Нух» і складається з 52 аятів. Вона отримала свою назву через згадки в ній благання пророка Ібрахіма до Аллаха. В ісламі Ібрахім один з найбільших пророків (Расул) Аллаха, про який у Корані сказано: «Чи є хто-небудь прекрасніше своєї вірою того добродеющего, хто повністю віддався Аллаху і пішов за вірою Ібрахіма-Ханіфа? Адже Аллах зробив Ібрахіма [Своїм] іншому»(4:125).

Розповідь Корану про Ібрахіма своїми деталями частково повторює біблійна оповідь (безпліддя Сари, посягання на неї єгипетського царя, народження сина від служниці Агар і т. п.). Особливо докладно Коран описує боротьбу Ібрахіма з ідолопоклонством халдейських племен (21:63-67). За цю проповідь він був вкинутий у вогонь за наказом царя Н `Амруда, але Аллах зробив для нього вогонь прохолодним (21:69).

Історія жертвопринесення Ібрагімом (Авраамом) свого сина викладається і в Корані, але лише в небагатьох віршах (37, 100-106):

Син Ібрахіма в цьому епізоді в Корані по імені не названий, але в мусульманській традиції Ісмаїл (Ізмаїл), а не Ісаак був «дабііх Алла< / i>»- жертвою, обраної Аллахом.